пʼятницю, 3 січня 2020 р.

Духовна самостійність 21, 28-33

Лк 21, 28-33. Євангеліє полягає у тому, що воно звільняє людину. Воно дає можливість подивитись на світ вільно. Надто часто людина сама себе узалежнює. Вона настільки впевнена у тому, що не зможе пізнати надприродних речей, що навіть не пробує напружуватися, щоб зрозуміти їх. Суттєво легше звернутись до якогось духовного авторитета, щоб отримати фахову відповідь. 
Христос сьогодні натомість каже тим, які є його учнями, що євангеліє починається з того, що людина пробуватиме випростатись, вирівнятись, уподібнитись Богові. Без цього немає спасіння. Євангеліє і полягає в тому, що Бог настільки любить людину, що дозволяє їй самостійно досліджувати себе - зводити очі до неба.
Друга думка нинішнього євангелія в тому, що духовне життя має свої закони, які піддаються дослідженню і осмисленню. І це водночас привілей і обов'язок духовної людини - щодня пізнавати Закони Божі і вправлятись у їх виконанні.


Ці закони настільки очевидні, що подібні до цвітіння і плодоношення дерев - доволі простих організмів. Все ж, для того, щоб зрозуміти дерево, необхідно докласти зусиль, досліджуючи закони його життя. Не інакше і в духовному житті. Там є своя причинно-наслідковість, своє живлення і голодування, свій початок і завершення, свої світлі та темні періоди.
Завдання християнина - підводити голову вгору, бо в його лиці є відбитка Лику Христового, в його очах - милосердний погляд очей Його, в його руках - милостиві руки його, в його словах - Слово Боже.
Від смоковниці навчіться - заклик досліджувати не лише сотворене, а й Творця, який сотворив усе.

Немає коментарів:

Дописати коментар