Мр 15, 28 (Храмова завіса)

На вечірньому молитвослов'ї минулого четверга читали з о.Юрієм страсті за св.Марком. Оскільки його так і не допросишся припинити „гидоту запустіння” у блозі slovobozhe.blogspot.com буду пробувати писати сам :)

Мр 15.28: І завіса у храмі роздерлася надвоє від верху аж до низу.

Кондак св.Романа Солодкопівця на Неділю про Страшний Суд (м’ясопусна)

Серед богослужбових тектів візантійської спадщини особливо цікавими є кондаки св. Романа Солодкопівця. Їх вже досліджують багато науковців, але великий пласт роботи все ще треба зробити. Особливо для розуміння візантійської есхатології кондак на неділю про страшний суд є важливим документом. Цікавим є також той факт, що кондак фактично переповідає і трактує частини Об’явлення св. Йоана Богослова, книги, котра так і не знайшла донині свого місця у візантійській літургії.

Для літургійного богослов’я є цікавим те, що тематика другого приходу ставиться на початок Великого посту і таким чином перетворює великопісне чування не лише у приготування для щорічного святкування Воскресіння Христового, але і у час очікування другого славного есхатологічного приходу Христа. Lange Rede kurze Sinn, як кажуть німці, тому пропоную сам текст кондака.

Кондак м’ясопусної суботи

М’ясопусна субота згідно із давньою константинопольською традицією належить до т.зв. “задушних” субот — особливих поминань померлих. Серед візантійської піснетворчості кондаки безперечно належать до найшляхетніших її зразків. У літургійній молитві віра церкви поєднується із поетичним поривом Духа, який надихає її співати Христові і разом з Ним вічний піснеспів Отцеві. Тут один із зразків візантійських заупокійних кондаків саме на м’ясопусну суботу.

Віддання різдвяних свят

У церквах Галичини існує традиція колядувати та вітатися різдвяним привітанням "Христос ся раждає!" аж до свята Стрітення Господнього. Серед знавців літургіки існує багато дискусій щодо доцільності цих традицій. І свято Різдва і свято Богоявлення вже мали свої віддання. Для чого тоді коляди і різдвяне вітання?