неділю, 5 липня 2020 р.

Вівці Духа серед вовків світу Мт 10, 16-22

Посилаючи своїх учнів до людей, Христос не дає їм оманливих сподівань щодо того, шо їх проповідь буде 100% успішною. Якраз навпаки, Він налаштовує їх на те, що суспільство, в яке вони входять швидше буде негативно налаштованим до вчення про Царство Боже. І саме з цього огляду їм, Його учням, потрібно буде зібрати воєдино всі свої духовні потуги, щоб сповнити цю місію.
Мудрі і лагідні, тобто, розумом і серцем проповідуючи слово царства, християни покликані нести слово надії у середовища, далекі від прихильності до них.
У таких ситуаціях дуже легко втратити рівновагу. Проповідувати любов у середовищі ненависті - дуже складне завдання. Слова підбирати надзвичайно важко. Саме тому Христос залишає своїм учням Духа Святого, Який дає необхідні слова у потрібну хвилину. Життя у Дусі є основною метою християнина. Не дарма Божественна Літургія навчає про те, що причастя Тіла і Крові Христових дається вірним на сопричасті з Духом Святим. 
Дар Духа Святого жодним чином не є самозрозумілим. Слів, натхнених Духом Святим, потрібних у критичні хвилини проповіді, необхідно навчатись щоденно читаючи і вникаючи в слова Святого Письма. Саме звідти вірним "дасться те, що вони мають говорити". Щоб Дух Святий міг промовити через учнів Христа, треба надихатись Ним, пізнавати стиль і зміст Його мови і давати Йому пізнати себе і виявити всю правду про сутність людини, бо саме так можна пізнати все добре ізле в собі. Добре зберегти і примножити, зле - очистити і остаточно викорінити.
Дух Святий всередині віруючого християнина дасть можливість витривати до кінця і спастися. Допоможе пережити ненависть з боку найближчих і увійти в Царство Отця небесного.