Ти, що з любові Своєї висоту прихилив і на землю зійшов, в
тіло зодягнувся і людиною став від дочки Давида, таїнственно Народжений, чиї
висоти й глибини сповнені повноти, — сповни мене вченням, Ти, чия мудрість
таїнственна світ створила.
Єдинородний Сину, що Адама з небуття сотворив, утвори слово
в моєму смиренному розумі, щоб я оспівував Тебе. Сину, що у смертному тілі
десять чуттів насадив, помисли мої приборкай і їх до оселі Отця Твого приведи.
Христе, що вдихнув дух життя в Адама, якого сотворив Єси,
влий у мене сповнене подиву слово пізнання Твого. Сокровенний, таїнственніший
за все, так що навіть невсипущі ангели Тебе не бачать, возсіяй у мені,
смиренному, щоб я відкрито виголошував про Твою Матір.
Ти прокаженого, приведеного до Тебе зцілив, вилікуй і зціли
тіло й душу тих, які очікують Тебе. Світло, Христе, що просвітило очі, огорнуті
темрявою, хай засяє Твоє світло над моєю неміччю, щоб я ним просвітився.
Господи людей, що захотів людиною в тілі стати, оселився в
Діві-Матері, дочці славного роду, і опанував її; Ти дев’ять місяців у ній перебував,
аж поки не настав час народження, – хай розум мій дари слави Різдву Твоєму таїнственному
принесе.
Ти, кого з великою любов’ю колисковими піснями пестила
обрана Тобою Мати, вчини, щоб мій язик рясно виливав усі хвали солодкості Твоєї.
Ти нас навідав і увесь шлях життя Свого звершив, дай мені промовляти про
похорон Благословенної.
Багато страждань Мати Твоя витерпіла заради Тебе, і всі скорботи оточили її під час Твого розп’яття. Скільки жалібних ридань і сліз страждання пролили її очі, коли Тебе оплакували, вносили до гробу й покладали в ньому!
