Слово святого владики Якова про переставлення Богородиці Марії

Слово того ж святого владики Якова про переставлення Богородиці Марії, виголошене, коли його запитували про неї на соборі, під час його перебування в храмі святого владики мученика Киріяка в місті Нісібіні, у середу, чотирнадцятого дня місяця серпня.

Ти, що з любові Своєї висоту прихилив і на землю зійшов, в тіло зодягнувся і людиною став від дочки Давида, таїнственно Народжений, чиї висоти й глибини сповнені повноти, — сповни мене вченням, Ти, чия мудрість таїнственна світ створила.

Єдинородний Сину, що Адама з небуття сотворив, утвори слово в моєму смиренному розумі, щоб я оспівував Тебе. Сину, що у смертному тілі десять чуттів насадив, помисли мої приборкай і їх до оселі Отця Твого приведи.

Христе, що вдихнув дух життя в Адама, якого сотворив Єси, влий у мене сповнене подиву слово пізнання Твого. Сокровенний, таїнственніший за все, так що навіть невсипущі ангели Тебе не бачать, возсіяй у мені, смиренному, щоб я відкрито виголошував про Твою Матір.

Ти прокаженого, приведеного до Тебе зцілив, вилікуй і зціли тіло й душу тих, які очікують Тебе. Світло, Христе, що просвітило очі, огорнуті темрявою, хай засяє Твоє світло над моєю неміччю, щоб я ним просвітився.

Господи людей, що захотів людиною в тілі стати, оселився в Діві-Матері, дочці славного роду, і опанував її; Ти дев’ять місяців у ній перебував, аж поки не настав час народження, – хай розум мій дари слави Різдву Твоєму таїнственному принесе.

Ти, кого з великою любов’ю колисковими піснями пестила обрана Тобою Мати, вчини, щоб мій язик рясно виливав усі хвали солодкості Твоєї. Ти нас навідав і увесь шлях життя Свого звершив, дай мені промовляти про похорон Благословенної.

Багато страждань Мати Твоя витерпіла заради Тебе, і всі скорботи оточили її під час Твого розп’яття. Скільки жалібних ридань і сліз страждання пролили її очі, коли Тебе оплакували, вносили до гробу й покладали в ньому!

Скільки жаху зазнала Мати милосердя при Твоєму погребенні, коли сторожа гробу відганяла її, не дозволяючи наблизитися до Тебе! Вона терпіла страждання, коли бачила Тебе повішеним на хресті й коли списом пробили Тобі бік на Голготі; коли юдеї запечатали гріб, у якому було покладене Твоє живе, животворне й гріхи відпускаюче Тіло.

І до цієї Матері, яка витерпіла все це заради Тебе, наблизився кінець життя, щоб вона переселилася до нового світу. Настав час і їй пройти дорогою, якою пройшли всі покоління, відходячи до свого кінця у великому потрясінні.

Цією дорогою пройшов Адам, перший з усіх поколінь, і прекрасний звичаями Сет, і покоління його праведних первісних синів. Нею пройшло славне й чисте покоління праведного Ноя, а також Сим, Яфет і Хам, сини його, що жили на землі.

Після них відійшли добрі трудівники Авраам та Ісаак, а також Мелхіседек, первосвященник дому Божого великий. Цією дорогою пройшов праведний і смиренний Яків, а після нього – дванадцять праотців, його сини, прекрасні звичаями. Нею пройшов Йосиф і сини Єфрема разом із синами Юди, а з ними — смиренний і славний Мойсей.

Після нього прийшли Ісус, син Навина, муж дивовижний, і священник Аарон, і все плем’я синів Леві; цар Давид і весь царський рід; також царі Єзекія, Йосія й Аса; муж улюблений Даниїл, причасник видінь, і разом із ним три світлі юнаки, що перебували у вогненній печі; праведний Єфтай і вибраний Гедеон, які спасли народ; великий Самсон, що через жінку втратив життя; дванадцять пророків, які відійшли й приєдналися до попередніх; також Ілля з Єлисеєм, які повертали мертвих до життя; славний Самуїл разом з Єремією, прославлені світлим іменем, і Єзекиїл, дивовижний своїми пророчими видіннями. Відійшов і Ісая, огорожа істини, і завершив свій шлях увесь сонм пророків.

Відійшли давні покоління, і прийшов рід беззаконних; тоді Господь зійшов, щоб спасти їх від омани. Він увійшов і оселився в чистому, сповненому краси лоні цієї Діви, яка, ось, подає тему для наших слів.

Він не відмовився перебувати й мешкати в ній дев’ять місяців. І настав час, щоб вона, згідно з установленим порядком, народила. Він добровільно народився, прийняв Хрещення в Йордані, звершував чудеса, зціляв хворих і очищував прокажених. Він витерпів спокуси диявола, подолав і скинув його, а діти й немовлята прославляли Його, співаючи: «Осанна».

Він вибрав Собі сповнений світла сонм дванадцятьох апостолів, але демон увійшов у підступного Юду й відлучив його від них. Той видав свого Учителя, погубив власну душу, вкрився ганьбою і з власної волі відпав від апостольського чину. Господь же наш, як ми вже сказали, дійшов до смерті, помер і спас нас, воскрес із гробу й підніс нас разом із Собою.

До Матері цього Христа Ісуса, Сина Божого, прийшла смерть, щоб і вона скуштувала чаші. Господь звелів горнім небесним воїнствам, полум’яним легіонам і вогненним серафимам. Ангели, вишикувані сонмами у своїх чинах, зійшли й славно, гучними голосами, заспівали свої алилуйні піснеспіви.

Добровільно зібралися всі праведники з усіх поколінь, усі справедливі, праотці й праведні царі, народи й сонм пророків, що славно співав, відповідаючи одні одним, немов провісники істини; давні первосвященники й увесь чин синів Леві зі своїми жертвами, дарами та приношеннями.

Постав той богонатхненний сонм пророків, а з ними – апостоли, євангелисти й учителі, щоб звершити похорон дівственного тіла Благословенної, яка відходила до Едему, сповненого божественного блаженства.

Приступив Йоан як вірний господар дому й звершував похорон світлого тіла Блаженної. Двом вибраним апостолам було довірене це таїнство таїнств. Похорон тіла її Сина звершив праведний Никодим, а похорон її тіла — дівственний син грому.

Зібралися пастирі зі своїми отарами на вершині гори, світлі священники й диякони зі своїми кадильницями. Вони сильніше за бурю стрясали велике склепіння небес своїм співом і славно оспівували на гуслах висоти й глибини. Світло засяяло над місцем, де зібралися люди й ангели, щоб звершити похорон Благословенної.

І як Господь зійшов і Сам звершив похорон Мойсея, Свого раба, так само Він разом із ними звершував на вершині гори, серед світлих хмар, похорон Своєї Матері за тілом. Похорон великого Мойсея був звершений Богом; так само й похорон Марії на тій горі Галилейській звершували ангели й небесні сили разом із Богом.

Приступив молодий дівственник Йоан і звершив похорон чистої Матері, яку довірив йому наш Спаситель. Він був посередником між Богом і людьми, коли ангели сходили у величній і невимовній славі. До кам’яної печери, нового гробу Никодима, внесли й поклали Сина цієї Блаженної; а тепер і цю чисту Матір Сина Божого внесли до гробової печери, кам’яної гробниці, і поклали там.

Зібрався й постав увесь сонм апостолів, і воістину їхній Господь разом із ними звершував її похорон. Чини, сонми й полки синів світла, незліченна громада ангелів і палаючі вогненні собори, легіони й загони небесних сил; страшні херувими, запряжені під колісницею, безупинно тремтіли, прославляючи її співом: «Осанна».

Сподвижники Гавриїла, сонми, що палали сильніше за вогонь, у своїх антифонних співах змінювали один за одним усі чини. Сподвижники Михаїла, чиї появи сповнені потрясінь, цього дня святкують своїми алилуйними піснеспівами, радіють і веселяться.

Небо й повітря сповнилися славослов’ям небесних сил, які, поспішаючи, зійшли до нижніх місць. Солодкі й ніжні пахощі розлилися від вогненних сонмів горніх сил, коли вони почали сходити на землю.

Втекли демони й воїнства синів темряви, і всі душі грішників на короткий час одержали спокій. Демони втекли від душ, з якими перебували, і всьому немічному чину нечестивих було дано полегшення.

Вони були збентежені, скуті й стривожені, бо побачили знамення, яке звершив єдиний Господь. Вони побачили Господнє небо, сповнене сонмами воїнств, і все повітря, освячене солодкими пахощами. Новим був голос усіх птахів, які щебетали відповідно до своєї природи, вишикувані за своїми чинами, як тільки могли найкраще.

Усі тварини у своїх місцях славно ликували, і вся земля стрясалася від їхнього торжества. Висоти, гори й усі долини, прикрашені квітами, проростили славу, коли несли благочестиве тіло. Усі дерева разом зі своїми плодами й овочами точили росу та солодкі пахощі.

Аромат усіх квітів, що перемінилися й стали ще прекраснішими, розлився немов запах добірних і коштовних пахощів. Води, риби й усі створіння, що живуть у морях, відчули цей день і затремтіли перед славою. Усі творіння, безсловесні й обдаровані мовою, відповідно до своєї природи воздали належне славослов’я.

Цього дня хай радіють Адам і його дружина Єва, бо їхня дочка оселилася там, де вони зібрані.

Цього дня хай радіють праведні Ной і Авраам, бо їхня дочка відвідала їх у їхніх оселях.

Цього дня хай радіє світлий старець Яків, бо дочка, що проросла з його кореня, покликала його до життя.

Цього дня дванадцять праведних синів немічного старця вельми радіють і веселяться тією, що відвідала їх.

Цього дня хай дуже радіє і Юда, бо з його стегон вийшла Дочка, яка дарувала життя.

Цього дня хай радіють Йосиф і великий Мойсей, бо одна Діва покликала до життя весь їхній рід.

Цього дня хай радіють Аарон і Єлеазар та все плем’я синів Леві разом зі своїми первосвященниками.

Цього дня хай радіє Давид, славний праотець, бо Дочка, що походить від нього, поклала на його голову прекрасний вінець.

Цього дня хай Самуїл разом з Єремією воздає хвалу, бо Дочка Юди вчинила, щоб роса зійшла на їхні гроби.

Підійди, Єзекиїле, пророчих видінь відателю! Чи не те, що нині сталося, було записане у твоєму пророцтві?

Цього дня хай радіє також Ісая, бо та, про яку він пророкував, ось відвідала його в країні усопших.

Цього дня хай усі усопші піднесуть голови зі своїх гробів, бо побачили світло, що засяяло над ними.

Вони побачили, як смерть затремтіла й утекла від них і як брами висоти знову відчинилися перед глибинами землі.

Зібралися пророки, апостоли, мученики, священники, а також учителі, отці й давні праведники.

На висоті — ангели, у глибині — люди, на землі — слава, коли Діву Марію ховають, немов звичайну померлу!

Світло зійшло над сонмом учнів, а також над її подругами, родичками й синами її роду.

Сонми небесних сил супроводжували своїми славослов’ями світлу душу цієї Матері Сина Божого. Вогненні серафими оточили душу, що відійшла від тіла, і піднесли могутній голос свого ликування. Вони взивали й промовляли: «Піднесіть брами, усі ваші князі, бо Мати Царя бажає увійти до світлої весільної світлиці».

Висота була сповнена солодкого співу ангелів, а глибина здригалася від учнів, сповнених скорботи. Єдиним голосом взивали висоти й глибини Церкви, бо ні горні, ні долішні не переставали говорити про неї. Піднесли голос усі чини небесної Церкви, відповідаючи одні одним і ликуючи у своїх хваліннях.

Вона злила дощ життя на кості синів Церкви, дочки арамеїв, яка не зреклася її. Вона сплела прекрасний вінець і поклала його на свою високу голову; на ньому коштовними перлинами було викладене ім’я Христа Царя, розп’ятого на Голготі, який дарує життя й щедро подає милосердя всім, хто Його просить.

І мені, грішному, що не маю достатньої сили для прославлення Матері милосердя, яка тілесно народила Тебе, дай на великому Твоєму суді побачити милість Твоєї благості й разом зі святими, які святкували перед нею, оспівувати Тебе.

За її молитвами вчини, Сину Божий, хай мир Твій оселиться на висоті й у глибині і серед всіх царів землі. Вчини, щоб припинилися війни й випробування, відверни часи скорботи та даруй спокій і тишу тим, хто перепливає моря. Зціли недужих, оздорови хворих, нагодуй голодних і будь Отцем сиротам, яких смерть позбавила батьків.

З милосердя Твого прожени демонів, що мучать людей, і возвелич Церкву Твою в чотирьох сторонах світу, щоб вона оспівувала Тебе. Збережи священників, очисти дияконів і будь Провідником та Охоронцем молоді. Убитий Жениху, хай славословлять Тебе всі уста, а Твоє милосердя хай перебуває над нами повсякчас. Амінь і амінь.

Закінчується слово про переставлення Богородиці.