Поглиблювати знання і діяти Мт 5:20-26

Євангельський уривок починається закликом до подвійного духовного зростання. Благочестя справжнього вірянина має динамічно зростати у двох перспективах - поглибленні знань про Бога, сотворений ним світ, відносини у цьому світі і кінцеве призначення всього та у перетворенні цих знань у конкретні дії, у спосіб власного життя. Щоденне вивчення і поглиблення знань Святого Письма, щоденні спроби впровадити вивчене в конкретні дії і життєві ситуації - це те, без чого царство небесне є просто немислимим.

Вивчення Святого Письма жодним чином не може скоротитися до його буквального значення. За заповіддю "Не вбий!" криється набагато більша і глибша суть ніж кінцева фактична дія, внаслідок якої можна позбавити когось його фізичного життя. Христос ніколи не закликає боротись із вершиною айсберґа,  Він закликає зануритись у крижану воду людських стосунків, щоб побачити всю їх таку часто сумну картину. "Не вбий" починається із "Не накопичуй злоби!" 

І друге, якщо все ж усвідомив, що злоба (чи будь які інші вияви людської немочі) вчепилась тебе, опанувала, реалізуй свої знання Святого Письма у дії - примирись із Богом, собою, ближнім, природою, сотвореним світом. Бо так насправді все Святе Письмо є історією конфліктів і шляхів примирення людини з Богом, людини з людиною, людини з природою і сотвореним світом. І парадоксом цієї історії є те, що перший крок до примирення у переважаючій кількості випадків робить не той, хто зламав обіцянку, скривдив, провинився, а якраз Той, Хто завжди залишався вірним і терпів кривду за це аж до хресної смерті. Тому так, слова євангелія істинні - наслідником царства є богоподібний, той, який шукає примирення навіть тоді, коли він невинний, бо його бажання гармонії сотвореного Богом світу, бажання реалізовувати любов, яка є Божою сутністю, суттєво вище за маленьку, навіть оправдану законом жорстокості сердець, особисту справедливість.