Анафора Сарапіона

Анафора Сарапіона Тмуітського належить до однієї із найдавніших анафор александрійської традиції. Дата народження Сарапіона невідома. Навчався в Александрії, можливо був учнем Aтаназія Великого (298—373). Завдяки своїм здібностям став ігуменом монастиря. У 339 або 343 р. став єпископом м. Тмуіт (гр. Θμουίς) в Нижньому Єгипті.

Аж до кінця 19 ст. «Євхологіон Сарапіона, єпископа Тмуітського» був невідомим. Вперше його відкрив у 1894 р. проф. Алексій Дмітрієвський у рукописі 10 ст. з великої лаври на Афоні.

Окрім того, що молитва анафори страшенно закручена і вияснює питання, хто народжений, а хто нє і шо то всьо азначає, її цікавою особливістю є текстуальна подібність із 9 главою Дідахі: Як цей розламаний хліб був розсіяний над горами і зібраний в єдине, так нехай буде зібрана і Церква Твоя від країв землі в Царство Твоє, бо Твоя слава і сила через Ісуса Христа навіки. (Анафора Сарапіона: І так, як хліб цей, що розсіяний був по горах, зібраний складає єдине (ціле), так і святу церкву свою збери з усякого народу, з усякої країни, з усякого міста, і села, і житла і вчини її єдиною, живою, вселенською церквою), що може вказувати на древність молитов. Подібне формулювання є теж у ефіопській анафорі Григорія Вірменського: І всіх у Господі і Спасі нашім Ісусі Христі, Сині Твоїм улюбленім, якого Ти полюбив від початку і Якого Ти послав, і який зібрав хліб цей, розсіяний по горах і пагорбах, що зібраний докупи хлібом єдиним і досконалим став, так і нас збери божеством Твоїм від всякого помислу лукавого до віри Твоєї досконалої.

Переклад за виданнями:

A.A. Дмитриевский, Евхологион IV в. Сарапиона, епископа Тмуитского, Киев, 1894.

M.E. JOHNSON, The Prayers of Sarapion of Thmuis. A Literary, Liturgical, and Theological Analysis, Roma 1995.

А. Вaron/H. Pietras, Konstytucje apostolskie, Krakow 2007, 300-318.

Молитва приношення єпископа Сарапіона

Достойно і праведно Тебе, ненародженого, Отця єдинородного Ісуса Христа, хвалити, оспівувати, славословити. Хвалимо Тебе, ненароджений Боже, недослідимий, невимовний, неосяжний для всякої родженої іпостасі; хвалимо Тебе, пізнаного єдинородним Сином, через Нього звіщеного, відкритого і пізнаного народженим сотворінням; хвалимо Тебе, що знаєш Сина і об’являєш святим про Його славу; Тебе народжене Слово Твоє знає, і являє, і пояснює святим; хвалимо Тебе, Отче невидимий, подателю безсмертя, Ти — джерело життя, джерело світла, джерело всякої благодаті і всякої істини, чоловіколюбче і убогих любителю, усіх примиряючий і всіх до Себе притягуючий через пришестя возлюбленого Сина Твого. Молимося: вчини нас людьми живими, даруй нам духа світла, щоб ми знали Тебе істинного і Того, що послав Ти Його, Ісуса Христа; дай нам Духа Святого, щоб ми могли висловити і пояснити невимовні Твої таїнства, щоб заговорив у нас Господь Ісус і Святий Дух, і хай оспіває Тебе через нас, бо Ти понад всяке начало, і влади, і сили, і всяке ім’я, котре іменують не лише в цьому віці, але і в майбутньому. Тобі предстоять тисячі тисяч і десятитисячі десятитисяч ангелів, архангелів, престолів, господьств, начал, властей; Тобі предстоять два чесніших шестикрилих серафими, які двома крилами закривають лице, двома ж ноги, а двома літають і освячують; з ними прийми і наше освячення, коли говоримо: Свят, свят, свят, Господь Саваот, повне небо і земля слави Твоєї, повне небо, повна земля величі слави Твоєї. Господи Сил, сповни і жертву цю Твоєю силою і Твоїм причастям, бо Тобі ми принесли цю живу жертву, приношення безкровне; Тобі принесли ми хліб цей — подобу Тіла Єдинородного; хліб цей є подобою святого Тіла, бо Господь Ісус Христос в ніч, в яку був виданий, взяв хліб, переломив і дав ученикам своїм, кажучи: Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів. Тому і ми, звершуючи подобу смерті, принесли хліб і просимо: задля жертви цієї прости всіх нас і помилуй, Боже правди. І так, як хліб цей, що розсіяний був по горах, зібраний складає єдине (ціле), так і святу церкву свою збери з усякого народу, з усякої країни, з усякого міста, і села, і житла і вчини її єдиною, живою, вселенською церквою. Принесли ми і чашу — подобу Крові, бо Ісус Христос, взявши чашу по вечері, сказав своїм ученикам: Прийміть, пийте, ця чаша є Новий Завіт, Кров Моя, що за вас проливається на відпущення гріхів. Тому принесли і ми чашу — подобу Крові, просячи: Хай зійде, Боже правди, святе Твоє Слово на хліб цей, щоб хліб став Тілом Слова, і на чашу цю, щоб чаша стала істинною Кров’ю; і вчини, щоб усі, що причащаються, отримали життєдайний лік для зцілення всякої хвороби, для примноження успіху і чесноти, але не для осудження, Боже правди, ані не для обвинувачення і ганьби, бо ми прикликали Тебе, ненародженого, через Єдинородного у Святому Дусі, щоб отримав милість народ цей, щоб удостоївся успіху і щоб послав Ти народові ангелів супутниками для спротиву лукавому і для укріплення церкви. Просимо і за всіх усопших, котрих поминаємо з перечисленням імен, освяти душі ці, бо Ти знаєш всіх, освяти душі, що спочили в Господі і причисли їх до всіх святих сил (хорів, множеств) Твоїх, і даруй їм місце і обитель у царстві Твоєму: прийми також благодарення народу і благослови тих, що принесли приношення і благодарення, і даруй здоров’я, цілість, радість та всякий успіх душі і тіла всьому цьому народові через єдинородного Твого Ісуса Христа у Святому Духові, Якому (слава ???) була, є і буде в роди родів і в усі віки віків. Амінь.