Літургійне святкування Різдва за єрусалимською традицією 5-8 ст.

Літургійне святкування Різдва за єрусалимською традицією 5-8 ст.

Літургійні богослужіння Різдва мали дуже швидкий і цікавий розвиток. Найбільш творчою серед східних церков тут була церква Єрусалиму. Це також зрозуміло, оскільки тут все було на місці: Вифлеєм, вертеп, Назарет і імператорська державна підтримка.

Хоча джерел давнього літургійного життя Єрусалиму залишилось небагато і з тих небагатьох більшість є другорядними – перекладами на вірменську чи грузинську мови, описи паломників з інших кінців світу – , все ж можна уявити собі дещо з того як виглядало там святкування Різдва Христового.

Одним із найцікавіших документів є Великий Грузинський Лекціонар, оскільки в ньому передано окрім читань на це свято також досить багато піснспівів і рубрик, на основі яких можна відтворити загальну картину святкування.

Відповідно до даних цього лекціонаря святкування відбувалося 25-го грудня і складалося із чотирьох літургійних богослужінь:

а) Чування опівдні в переддень свята в церкві Пастирів на „пастушому полі і місці об’явлення ангелів“.

б) Вечірня з літургією (чування) у навечір’я свята у церкві Різдва у Вифлеємі.

в) Опівнічне чування Різдва Христового, яке складалось із 11 старозавітніх читань, які чергувались із одинадцятьма піснеспівами та молитвами та завершального різдвяного читання з євангелія від Луки (2. 1-7). Чування завершувалось утренею.

г) Ще одна святкова різдвяна літургія зранку 25-го грудня.

Склад богослужінь досить важко прокоментувати. Дві літургії і два чування із читаннями з Святого Письма та піснеспівами розкладені по основних періодах дня і ночі: південь-вечір-північ-ранок. Хоча, можливо, тут йдеться про древнішу (чування опівдні і вечірні з літургією) та новішу (чування опівночі та літургію зранку) традиції святкування того самого свята. Принаймні піснеспіви та читаня на літургіях є тими самими.

Для відчуття настрою цих древніх святкувань подаю тут переклади піснеспівів на чуваннях:

Піснеспіви чування опівдні:

Іпакой I. Слава в вишніх, на землі мир. Ти, Якого небу не забракло, на землю прийшов, Боже, і нас радістю наповнив: Господи, слава Тобі!

Стихи: Земля дасть плід свій, Бог, Бог наш благословив нас. Хай благословить нас Бог і бояться всі кінці землі. (Пс. 66, 7-8)

Іпакой II. Ісая предвозвістив: Ось діва зачала і породить Сина, ім’я Йому -Еммануїл, Чоловіколюбче, слава Тобі!

Піснеспіви опівнічного чування:

1. Різдвом Господнім в Вифлеємі зі святої Діви світ просвітився. Пастирі чували, волхви покланялися, Ірод устрашився, бо Бог у плоті як Спас наших душ явився.

2. Радуйтеся праведні, небо веселися, пагірки підскакуйте, бо Христос явився. Діва Херувимів наслідувателька, Слово Боже воплочене в свому лоні носить. Перед Новонародженим пастирі припадають, волхви Господеві дарунки приносять. Ангели кличуть мовлячи: Невимовний Господи, слава Тобі!

3. Явилась бо Божа благодать спасінням світу всього, бо у місті Давида у Вифлеємі Юдейському цар Христос родився. На землі явився і між людьми пожив цей Бог наш – Світло від Світла. Боже істинний, народжений від Діви, помилуй нас.

4. Сповнилося слово пророче, яке вони про Тебе, Спасе наш, віщали, вони бо Тебе, Творця всього, як Дитя на лоні Матері провиділи. Цей із Діви Марії народжений, ім’я Його – Еммануїл. Він – Бог, Ізбавитель світу, Спаситель душ наших.

5. У вертепі бачили ми в яслах немовля лежаче, зорею прикрашене, повите пеленами, Царя, Суддю і Єпископа душ наших.

6. Нині небеса радіють і веселиться земля, море і все що в нім; радіють народи небесні, бо родився Христос, Спас наш. Зі сходу прийшли волхви і принесли царські різдвяні дарунки. Вони гукали з радістю і казали: Цей – Бог наш, на нього уповаємо, Він став життям нашим. Придіте, народи світла, ми поклоняємось Тому, Хто явився як Спас душ наших.

7. Звідки прийшли ви, волхви, чи кого ви шукаєте? Юдеї кликали: Якщо ви шукаєте царя ось - Ірод. Але волхви їм мовили: Ми побачили різдвяну зорю царя, якого ще пророки проповідали, і патріархи явили нам як Творця світу. Ми принесемо Йому дари і мовимо: Ти – Господь, Боже наш, помилуй нас.

8. Новонарожденному з Діви вклонилися волхви. Пастирі кликали з ангелами і говорили: Прийдіте, народи, поклонімося Богу від Бога.

9. При явлінні Христа сяє зоря, пастирі дивились, волхви покланялись, Ірод устрашився і Бог явився плоттю як Спаситель душ наших.

10. Цар юдеїв і Спас наш, Христос, що родився від Діви, про Якого пастирі кликали мовлячи: Дивіться – зоря, дивіться – волхви! Де та, що раждає, хто нам покаже Дитя, що у Вифлеємі родилось?

11. Місто Вифлеєм, яке Ти возлюбив, вчинив Ти утробою Твоєю, і малий вертеп небові уподобив. Бо волхви бачили Тебе, Який лежав у яслах, тому й називається воно місцем спокою.

Література:

M. Tarchnischvili Le grand lectionnaire de l’Eglise de Jérusalem (Ve-VIIIe siècles): CSCO 188-189, 204-205/Iber. 9-10,13-14 (Louvain 1959-1960).

K. Кекелизде, Иерусалимский Канонарь VII века: Грузинская версия. Тифлис, 1912.

H. Leeb, Die Gesänge des Weihnachtsfestes im Gemeindegottesdienst von Jerusalem nach dem georgischen Lektionar // Liturgisches Jahrbuch 19 (1969), 234-246.

G. Petradze / A. Baumstark, Die Weihnachtsfeier Jerusalems im siebten Jahrhundert. Übersetzung nach Kekelidze, Иерусалимский Канонарь VII века. Тифлис, 1912, s. 43-49. Mit Einleitung und Anmerkungen von Prof. Anton Baumstark, OC, 23:1927 [3 Serie], Bd. 1, s. 310-318.