Тріодь передсвяття Різдва Христового

 Тріодь передсвяття Різдва Христового, яка має акростих: «У середу співаю». Глас 2

Пісня третя

Ірмос: На ске́лі віри мене́ утверди́вши, розши́рив єси́ уста́ мої на ворогів моїх, возвесели́вся бо дух мій у співі: «Нема́ свято́го, як Бог наш, і нема́ пра́ведного по́над Те́бе, Го́споди!»

Марна рада Іродова збирається разом із лиходумною метою — убити Господа, який народжується, але ми всі співаємо Йому: Ти єси Бог наш, і немає праведного, крім Тебе, Господи.

Жахлива рада Ірода, сповнена душевного богоборства, замишляє разом із немовлятами вбити Владику — Христа, якому ми співаємо: Ти єси Бог наш, і немає праведного, крім Тебе, Господи.

Пісня восьма

Ірмос: Поси́лив тира́н своє́ веління, тож семикра́тно розпали́ли коли́сь піч, у якій о́троки, нака́з царя́ знева́живши, не опали́лися, але́ взива́ли: «Всі діла́ Госпо́дні, Го́спода оспівуйте і превозносіте по всі віки!»

Виливаючи, як миро, сльози перед Христом, який плоттю задля нас рождається, очистьмо плями плоті, чистими наближаючись до Непорочного і виголошуючи: Усі діла Господні, Господа прославляйте і звеличуйте на віки віків."

Сльозами жалю уникнімо сліз осуду, грішники, перед страшною майбутньою карою, слідуючи стопами Христа, покладеного у пеленах, як Немовля, і виголошуючи: Усі діла Господні, Господа прославляйте і звеличуйте на віки віків.

Знаючи, що жертва викуплення звершується, з власних надр душі і сліз джерел, через сповідь, вірнії, очистившись, до Христа наблизьмося, який у плоті родиться, і виголошуймо: Усі діла Господні, Господа прославляйте і звеличуйте на віки віків.

Пісня дев'ята

Ірмос: Ду́шами чи́стими і нескве́рними уста́ми, прийдіте, возвели́чмо Непоро́чну і Пречи́сту Ма́тір Еммануїлову, че́рез Не́ї прино́сячи Наро́дженому з Не́ї моли́тву: «Пощади́ ду́ші на́ші, Хри́сте Бо́же, і спаси́ нас!»

Нехай ніхто не буде невдячним і підлим заздрісником серед тих, хто нині приносить дари, угодні Богові, замість смирни, золота і ладану — пахощі чеснот, і співає Тобі, Христе, який народжується: «Пощади́ ду́ші на́ші, Хри́сте Бо́же, і спаси́ нас!»

Каже зачерствілий Ірод до мудрих волхвів: 'Ідіть, шукайте новонародженого Царя, і, знайшовши, сповістіть мені', замисливши жахливий злочин у лиходумному серці. «Пощади́ ду́ші на́ші, Хри́сте Бо́же, і спаси́ нас!»

О жахливе зухвальство осліпленого лиходійства! Звідки взялася така затьмаренсть? Адже ніхто не може зробити Бога підвладним смерті. У своєму лютому гніві ти жорстоко ріжеш немовлят, Іроде. «Пощади́ ду́ші на́ші, Хри́сте Бо́же, і спаси́ нас!»