Канон передсвяття Різдва Христового

Канон передсвяття Різдва Христового, акростих якого: 'У Великий четвер великий піснеспів виголошую'. Глас 8.

Пісня перша

Ірмос: Врозсіч розсікається море Червоне, хвиленосне дно сушею стає. Воно водночас є прохідним для беззбройних і гробницею для озброєних. І пісня богокрасна лунає: 'Славно прославився Христос Бог наш’.

Всепричинне і вседержи́тельне Життя, безмірна Мудрість Божа, звела Собі оселю з Чистої Незайманої Матері. У храм бо тіла зодягнувшись, славно прославився Христос, Бог наш.

Втаємничуючи, Божа Премудрість скликає волхвів — початок народів до Бога, щоб колись безсловесних, словесними учинити, біля ясел безсловесних - трапези таїнственної. До них вони поспішають, несучи дари, слідуючи за зорею, що провадить їх.

Втаємничуючи волхвів, Божа Мудрість скликає первістків з народів, щоб колись безсловесних нагодувати таїнственно, в яславх безсловесних трапеза лежить таїнственна, до якої, подорожуючи з дарами, поспішають за зорею просвітителькою.

Послухаймо нині пророчі голоси, Духом звершувані: Діва бо, зачавши в утробі, поспішає родити одвічно Сущого, Якого небеса – волхвам, а пастирям — Ангели, явили як Немовля у обіймах.

Пісня третя

Ірмос: Госпо́дь усьо́го і Зверши́тель Бог, зубожівши, з Собо́ю, Безстра́сний, творіння з’єдна́в, і як Немовля, у плоті дає себе носити, і в яслах убогих поклоніння приймає, взива́ючи: «Їжте Тіло моє́ і у вірі утвердіться!»

Христа, який гряде нині, щоб Кров Свою як ізбавління за світ пролити, Ірод яро вбити передчасно намагається, шаленством шаленство Пилата випереджуючи: тому з жорстокістю вбивчою безліч Немовлят погубив.

Безумний муж верзе: немає Бога. Шаленством крайнім сповнившись, хворіє христовбивством. Зухвальством розуму позбавившись, на вбивство незлобивих немовлят озброївшись всеціло і землю кров’ю осквернив.

Пісня четверта

Ірмос: Проро́к – прови́дець та́йни Твоє́ї невимо́вної, Хри́сте, проголоси́в: «Приготува́в єси́ могу́тню любо́в у кріпості, Отче Ще́дрий: Єдиноро́дного бо Си́на, Благи́й, посла́в єси́ у світ умилости́вленням».

Як дощ на руно і, як роса, на землю, на Родительку Твою зійшовши, Господи, милостиво грядеш родитися і з людьми перебувати. Тебе бо, Єдинородного, як очищення, Отець у світ послав.

Причасником плоті людської від сімени Авраама стаєш, Христе, і благодать за благодать дарувати грядеш, і образ спасти і знетлити. Тебе бо, Єдинородного, як очищення, Отець у світ послав.

Пиття нове, якого спраглий вдавнину Давид жадав, в вертепі вифлеємському узлитися гряде, набуту душевну спрагу втамувати і Адама, і Давида, з яких плоттю рождається Христос.

Пісня п’ята

Ірмос: Союзом любові поєднані як братолюбці, Владиці всього, який світ возлюбив надмірно, і як ізбавління Сина Улюбленого дав, воздаймо славу миру всім Дарителю.

Премудрість Божа, що невтримні й наднебесні води держить, безодні опановує і моря упокоряє, як дощ, на руно зійшовши, вселилася в утробу Діви.

Волхвів, учнів Валаама волхва, зорею напоумляє Христос, Вбираючий у хмари небо, пеленами огортається, лежить у яслах, Той, кому в тремтінні Херувими предстоять, в вертепі ж умішається Той, хто наповнює усе.

Пісня шоста

Ірмос: Оста́ння безо́дня гріхів оточи́ла мене́, і, бу́рі не в змо́зі терпіти, як Йо́на, вола́ю до Те́бе, Влади́ки; «Від тління мене́ возведи́!»

Тебе пізнавши Господом, звіщають славу Твою, Спасе, небеса, зорею днесь волхвів з дарами призиваючи Тебе пізнати й поклонятися божественно.

Хто оскрернився, хай очистиься і чистим хай торкнеться Немовлята Чистого – Христа, що в яслах возлежить і глибину сердець очищує.

Пісня сьома

Ірмос: Отроки в Вавіло́ні по́лум’я пе́чі не убоя́лися, але́, вве́ржені в осе́рдя по́лум’я і зро́шувані, співа́ли: «Благослове́н єси́, Го́споди, Бо́же отців на́ших!»

Кивнувши головою, Ірод, зле умисливши, готується, нагоду визираючи, щоб умертвити Бога смерті і життя, Який є Господом всього, Владика сущий сотворінь.

Усі Христові друзі, у Єгипет утікайте із втікаючим Христом, і, Йому гідно поклоняючись, взивайте боговгодно й славу суголосно вознесіть.

Хто не зі Мною, Той супроти Мене чинить, мовить так Христос і хто зі Мною не збирає, уподібнюється тому, котрий розкидає. Перед упадком плотським цим хай буде у нас страх.

Пісня восьма

Ірмос: За зако́ни вітцівські юнаки́ блаже́нні в Вавіло́ні, наража́ючись на ли́хо, знева́жили безу́мне ца́рське повеління і, охо́плені вогне́м, безси́лим їх розпла́вити, співа́ли досто́йну Владу́щого пісню: «Го́спода оспівуйте, діла́, і превозносіте по всі віки!»

Як гості богомудрі, які до Слова у Вифлеєм прийшли, з Ангелами і пастирями узрімо чудо, Богу, Сущому во Вишніх і благовоління з миром даруючому людям славу возсилаючи: «Го́спода оспівуйте, діла́, і превозносіте по всі віки!»

Закону любові слідуючи, братолюб’я бажання приймімо, мир один одному подаючи і про єдине роздумуючи: бо приходить миру Податель - Христо́с, Яким всіх примиряє і спасає тих, які взивають: «Го́спода оспівуйте, діла́, і превозносіте по всі віки!»

Словами улесливими Ірод беззаконний почитає Христа, Який рождається і перед волхвами вихиляється, ніби і сам поклонитися хоче, та безсоромно Христа укритого переслідуючи, ані немовлят не помилував, ані візвати не зумів: «Го́спода оспівуйте, діла́, і превозносіте по всі віки!»

Пісня дев’ята

Ірмос: Гости́нністю Влади́ки і безсме́ртною Трапе́зою в убогім вертепі з висо́кими ми́слями, ну́мо, вірні, насолодімося, воплочене Сло́ва пізнавши невимовно, Яке́ велича́ємо.

Ідіть до очільників, - мовив Ірод волхвам, в серці оману виношуючи,– Дитя відшукайте й притьмом повідомте мене, коли знайдете. Але викритий був той улесник, дарма беззаконнуючи.

Сотворитель предвічно Отцем роджений, Дівою родиться, Мудрість Суще Слово Боже і Сила. Тому єдиним Сином пізнавши, Боголюдину Господа величаємо.

Як людина явився єси за природою, не за уявою, як Бог, через обмін природ, Спа́се, її прийнявши. Тому, від Діви Божественне пришестя Твоє почитаючи, Тебе величаємо.