Мене в цій утрені 13-го століття, окрім спроби поставити 'світильні молитви' на якесь логічне для них місце (хоч і не завжди вдало), вразили кілька особливостей.
Передусім, прошення в мирній ектенії за тих, хто прийшов її молитися :) : "За тих, що приходять удосвіта й співають на славу та хвалу Богові, Господу помолімось." Це мило!
Цікавий вибір псалмічних стихів до піснеспіву "Свят Господь Бог наш".
А також її завершення з цікавими молитовними текстами перед еніґматичним виголосом: 'Сущий благословененний Бог наш завжди нині і повсякчас і на віки віків'.
Андре Жакоб
Воскресна Утреня з
рукопису 13-го століття Vat. gr. 2325.
25 пергаментних аркушів, що становлять другу частину Vat. gr. 2325, — усі палімпсести, розміром приблизно 192 × 140/145 мм; текст на них переписано в один стовпець на всю сторінку, на площі письма 130/135 × 95 мм; кожна сторінка містить від 17 до 19 рядків, за винятком арк. 7–8r, де їхня кількість сягає 20/21. Кожен подвійний аркуш становить половину аркуша первісного рукопису, розрізаного впоперек. Чорнило досить блідого коричневого кольору; переписувач використовує кіновар для ініціалів, а також для підкреслення або заповнення окремих літер чи їхніх частин. Письмо (пор. табл. II і III) виявляє безсумнівну спорідненість із письмом копії типікона Казоле, що зберігається в Barber. gr. 350 (1205 р.)[1], і це дозволяє датувати його XIII століттям без значного ризику помилки. Нижній шар письма — гарний мінускул XI століття, розташований на лінії лініювання; на перший погляд, ніщо не вказує на його італо-грецьке походження[2].
Під час оправлення аркуші Vat. gr. 2325 B було розміщено в
неправильному порядку, тож нині їх слід читати в такій послідовності: 7–12,
лакуна в кілька аркушів (імовірно, три), 26–31, 15–20, 13–14, 21–25. Ці аркуші
походять із трьох зошитів: двох кватерніонів і одного сенiона. Від першого
кватерніона збереглися два перші одинарні аркуші (арк. 7–8), а також два
внутрішні подвійні аркуші (арк. 9–12); два останні аркуші відсутні. У другому
кватерніоні бракує лише першого аркуша, тоді як три внутрішні подвійні аркуші
(арк. 26–31) та останній аркуш (арк. 15) збереглися. Третій зошит — сенiон, у
якому арк. 13–14 становлять середній подвійний аркуш; арк. 16/21, 17/22, 18/23,
19/24 і 20/25 утворюють п’ять інших подвійних аркушів сенiона. Насамкінець
зазначимо напис про зміст на арк. 7r, повторений на арк. 26: μέρος ἐκ τοῦ εὐχολογίου
— «частина Євхологія».
Vat. gr. 2325 B — це фрагмент Євхологія, що містить два
тексти, обидва неповні: недільну утреню та освячення води на Богоявлення.
Нещодавнє дослідження о. М. Арранца про молитви
візантійської утрені[3]
дозволяє легко визначити місце утрені з Vat. gr. 2325 B (арк. 7–12, 26–30) у
традиції цього богослужіння. Це, вочевидь, представник типу D, тобто системи, у
якій молитви утрені включено у відповідну структуру монастирського богослужіння[4].
Через лакуну після арк. 12 ми не маємо центральної частини утрені, а саме
молитов 7–8[5].
Чин недільної утрені
Диякон: Благослови,
владико.
Священник: Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
І відразу – шестипсалміє, а
після нього – єктенія:
Диякон: В мирі
Господу помолімся.
Народ: Господи,
помилуй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві нашому
помолімся.
За мир усього світу, добре стояння святих Божих Церков і
з’єднання всіх Господеві помолімся.
За святий храм цей і всіх, що з вірою, благоговінням і страхом
Божим входять до нього, Господеві помолімся.
За отця і єпископа нашого і чесне пресвітерство, во Христі
дияконство, за весь клир і народ, Господеві помолімся.
За благоговійного і богохранимого царя нашого, всю палату і
воїнство його, Господеві помолімся.
щоб Господь Бог наш підкорив під ноги їх всякого врага і
супостата, Господеві помолімся.
За місто наше і кожне місто, країну, і тих, що вірою живуть
у них, Господеві помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві
помолімся.
За плаваючих, подорожуючих, недужих, страждаючих, полонених,
і за спасіння їх Господеві помолімся.
За тих, що приходять удосвіта й співають на славу та хвалу
Богові, Господу помолімось.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу
Богородицю і Приснодіву Марію з усіма святими пом’янувши, самі себе і один одного,
і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Священник молитву:
Благодаримо Тебе, Господи Боже наш, що підняв нас із лож наших і вклав в уста
наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати Ім’я Твоє святе; і молимося,
вдаючись до Твоїх щедрот, що їх Ти завжди виявляв у нашому житті: і нині пошли
поміч Твою тим, що стоять перед лицем святої слави Твоєї й очікують від Тебе
багатої милости; і дай їм зо страхом і любов’ю завжди Тебе почитати, хвалити,
оспівувати і поклонятися несповідимій Твоїй благості.
Виголос: Бо подобає
Тобі всяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мир усім.
І відразу співець [співає] на
відповідний глас: Бог Господь і явився нам, благословен хто йде в Ім’я
Господнє.
Стих: Ісповідуйте
Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його!
Стих: Обійшовши
обступили мене, іменем Господнім протистояв я їм.
Стих: Від Господа
це сталося і дивно воно в очах наших.
Потім тропар двічі,
«Слава… І нині…», богородичний; потім – стихослов’я.
Молитва: Із ночі
лине дух наш до Тебе, Боже наш, бо світло – повеління Твої на землі. Правду й
освячення звершувати у страсі Твоєму врозуми нас, Тебе бо славимо – воістину
сущого Бога нашого. Приклони вухо Твоє і почуй нас, і пом’яни, Господи, по
імені всіх, що тут присутні і моляться з нами, і спаси їх силою Твоєю. Благослови
народ Твій і освяти спадкоємство Твоє, мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм,
священикам, правлінню і всьому народові Твоєму.
Диякон: Заступи…
Пресвяту…
Бо благословилося і прославилося всечесне і величне Ім’я
Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мир усім.
І відразу – іпакої, потім
сідальний, читання; потім – степенні антифони.
Далі: Будьмо
уважні. Мир усім. Премудрість.
Потім – прокімен. А після
прокімена священник промовляє: Бо Ти святий єси, Боже наш, і у
святих спочиваєш, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині,
і повсякчас, і на віки віків. Амінь.[6]
Потім співець співає:
Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Далі священник промовляє:
Щоб сподобитися нам слухання святого Євангелія, Господа Бога нашого благаймо.
І після того, як народ
промовить «Господи, помилуй»:
Премудрість! Прості! Вислухаймо святе Євангеліє. Мир усім.
Народ: І духові
твоєму.
Священник: Читання
святого Євангелія від Луки.
Народ: Слава Тобі,
Господи.
Потім промовляє:
Будьмо уважні.
І відразу – Євангеліє, а
після Євангелія – «Воскресіння Христове…»; потім – 50-й псалом і пентикостарій.
Далі священник виголошує: Милістю
і людинолюбством Єдинородного Твого Сина, з Яким Ти благословенний…
І відразу — канон. А після
першої пісні священник: Ще і ще в мирі…
Із ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світло – повеління
Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і уставів Твоїх. Просвіти
очі умів наших, щоб ми не заснули у гріхах на смерть. Віджени всякий морок від
сердець наших, даруй нам Сонце Правди і неушкодженим життя наше збережи печаттю
Святого Твого Духа. Спрямуй стопи наші на путь миру, дай нам бачити ранок і
день у радості, щоб ми Тобі вранішні возсилали молитви.
Заступи… Пресвяту…
Бо Твоя – влада, і Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця,
і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мир усім.
І відразу – третя пісня, а
після третьої пісні священник: Ще і ще в мирі…
Молитва: Владико
Боже, святий і незглибимий, що повелів із темряви світлу возсіяти, упокоїв нас
у нічному сні і підвів до славослов’я і моління Твоєї благости! Даючи Себе
ублагати власному Твоєму милосердю, прийми нас, що і нині поклоняємося Тобі і
по силі благодаримо Тебе, і даруй нам усе, чого просимо для спасіння. Яви нас
синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, у множестві
щедрот Твоїх і всіх людей Твоїх, що тут присутні і моляться з нами, і всіх
братів наших, сущих на землі, на морі та на всякому місці владицтва Твого,
потребуючих Твого людинолюб’я і допомоги, і всім подай велику Твою милість. Щоб
ми, яких Ти завжди спасаєш і душею і тілом, з дерзновенням славили чудне і
благословенне Ім’я Твоє.
Заступи… Пресвяту…
Бо Ти Бог милости, і щедрот, і людинолюб’я єси, і Тобі славу
возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Потім – сідальний, «Слава…
І нині…», богородичний і четверта пісня; а після
четвертої: Ще і ще в мирі…
Молитва: Скарбнице
благ, Джерело вічноплинне, Отче Святий, Чудотворче, Всесильний і Вседержителю! Всі
Тобі поклоняємося і Тебе молимо, Твої щедроти і Твої милості призиваючи на
поміч і заступництво нас, упокорених. Пом’яни, Господи, Твоїх молільників,
прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; і жодного з нас не вчини
негодящим, але всіх нас обережи щедротами Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що
чувають і співають на славу Твою і Єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і
Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їхні благання на наднебесний
і умозримий Свій жертовник.
Заступи… Пресвяту…
Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і
Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мир усім.
І п’ята пісня, а після
п’ятої: Ще і ще в мирі…
Молитва: Благодаримо
Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все твориш [для
добра життя нашого, щоб ми завжди звертали погляд до Тебе, Спасителя і
Доброчинця душ наших. Бо Ти дав нам спочинок упродовж минулої ночі і підняв нас
із лож наших, і поставив на поклоніння чесному Імені Твоєму. Тож молимо Тебе,
Господи: дай нам благодать і силу, щоб удостоїлися ми співати Тобі розумно і
молитися неустанно, у страсі і трепеті трудячись над своїм спасінням,
заступництвом Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе взивають,
вислухай їх і помилуй, і сокруши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.
Заступи… Пресвяту…
Ти бо єси Цар миру і Спас душ наших, і Тобі славу
возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Мир усім.
І шоста пісня, а після шостої:
Ще і ще в мирі…
Молитва
Заступи… Пресвяту…
Виголос:
Мир усім.
Кондак?
І сьома пісня, а після сьомої:
Ще і ще в мирі…
Молитва
Заступи… Пресвяту…
Виголос:
Мир усім.
І восьма пісня, а після восьмої:
Ще і ще в мирі…
Господи Боже наш, Ти, що розвіяв у нас сонну млявість і
покликав нас святим покликанням, щоб і вночі ми підносили руки наші та
прославляли Тебе за суди правди Твоєї, прийми наші моління, благання,
прославлення й нічні служіння. І даруй нам, Боже, віру непосоромну, надію
тверду, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, діла, слова
та помисли. І дай нам дочекатися початку дня, хвалячи, оспівуючи й
благословляючи доброту Твоєї невимовної]
благості[7].
Диякон: Заступи… Пресвяту…
Бо благословенна й прославлена влада Твоя, Отця, і Сина, і…
Мир усім.
І дев’ята пісня, а після
дев’ятої пісні: Ще і ще в мирі…
Молитва: Боже,
Боже наш, що Твоєю волею встановив розумні і словесні Сили, Тебе молимо і Тебе
благаємо: прийми і наше з усіма творіннями Твоїми посильне славослов’я і воздай
багатими дарами Твоєї благости. Бо перед Тобою приклоняється всяке коліно на
небі, на землі та під землею, і всяке дихання і створіння оспівує незбагненну
Твою славу, єдиний бо єси Бог істинний і многомилостивий.
Заступи… Пресвяту…
Бо освятилося і прославилося…[8]
Мир усім.
І
співає на відповідний глас: Свят Господь Бог наш. (Пс. 98:1-2)
Стих 1: Госпо́дь воцари́вся: хай обу́рюються наро́ди!
Стих 2: Госпо́дь на Сіо́ні вели́кий і висо́кий над усіма́
наро́дами.
Стих 3: Він возсіда́є на херуви́мах: хай стряса́ється земля́!
І знову: Свят
Господь Бог наш.
Господи, благослови. Бог наш.
Потім – екзапостиларій
і відразу — хвалитні псалми на глас стихир. А після «Слава… І
нині…» – «Слава во вишніх…», і співається Велике Славослjв’я.
Потім священник: Бо
Твоє…[9]
Тропар: на перший і третій
гласи, на плагальний перший і на важкий глас співаємо «Днесь
спасіння…», а на другий, четвертий, плагальний
другий і плагальний четвертий –
«Воскресши із гробу…».
Потім: Помилуй
нас, Боже, з великої милості Твоєї; молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Молитва: Господи
Боже наш, прийми усильне це благання від Твоїх рабів, і помилуй нас по множеству
милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на всіх людей Твоїх, що очікують
від Тебе багатої милости.
Ще [молимось], щоб благий і людинолюбний Бог був милостивим,
прихильним і готовим до примирення попри наші гріхи, щоб помилував нас.
Ще помолімось за найвірнішого й Богом береженого нашого
короля, за його силу, перемогу та здоров’я.
Ще за отця і єпископа нашого та за всю його паству, за їхнє
здоров’я, спасіння і відпущення гріхів.
Ще [молимось] за всіх православних християн, що приносять
дари й трудяться у святих Божих церквах і в цьому святому та всечесному храмі,
за їхнє здоров’я, спасіння і відпущення гріхів. І за присутній народ, що очікує
від Тебе багатої милості.
Потім молитва: Хвалимо,
оспівуємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже отців наших, за те, що Ти відвів
тінь нічну і показав нам знову світло денне! Але благаємо Твою доброту: будь милостивий
до гріхів наших і прийми молитву нашу з великого Твого милосердя, бо до Тебе
прибігаємо, милостивого і всемогутнього Бога. Засвіти в серцях наших істинне
сонце правди Твоєї, просвіти ум наш і чуття всі збережи, щоб, як удень ходячи благообразно
шляхом заповідей Твоїх, ми досягли життя вічного – бо в Тебе є джерело життя –
і сподобилися насолоджуватися неприступним Твоїм світлом.
Виголос: Бо Ти
милостивий і людинолюбний…
Диякон: Сповнім
ранішню молитву нашу Господеві.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Ранку і дня, який настав, досконалого, святого, мирного і
безгрішного у Господа просім.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у
Господа просім.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа
просім.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа
просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа
просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної,
мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу
Богородицю і Приснодіву Марію з усіма святими пом’янувши, самі себе і один одного,
і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Бо Ти Бог милості…
Мир усім.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Господи святий, що во вишніх живеш і на долішнє споглядаєш,
і всевидючим оком Твоїм озираєш усе творіння! Перед Тобою приклонили ми шию
душі і тіла, і молимось Тобі: Святий Святих, простягни руку Твою невидиму зі
святого житла Твого і благослови всіх нас; і якщо ми в чомусь согрішили, вольно
чи невольно, Ти, як благий і людинолюбний Бог, прости, даруючи нам земні і
надземні Твої блага.
Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі
славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки
віків. Амінь.
У мирі вийдіть.
Народ: В ім’я
Господнє.
Диякон:
Премудрість.
Народ: Благословіть,
святі.
Мирний ранок і день без гріха даруй нам, Христе Боже, за
молитвами Пречистої Твоєї Матері та всіх святих.
Хай Бог змилується над нами й благословить нас; нехай Бог
утвердить святу віру християн, а всіх нас нехай помилує і спасе, як благий і
людинолюбний.
Сущий благословенний Бог, завжди, нині і повсякчас, і на
віки віків. Амінь.
[1] Факсиміле
в: K. et Silva LAKE, Dated Greek Minuscule Manuscripts to the Year 1200
(Monumenta palaeographica vetera, сер. 1), IX, Бостон, 1938, табл.
618–619, а також в Enciclopedia cattolica, XII, стовп. 121–122.
[2] Первісний
рукопис містив Кодекс Юстиніана, як повідомляє нам п. С. Лілла, скриптор
Ватиканської бібліотеки.
[3] M.
ARRANZ, Les prières presbytérales des matines byzantines, dans Orientalia
christiana periodica, 37 (1971), pp. 406-436 et 38 (1972), pp. 64-115.
[4] Пор.
ARRANZ, Matines byzantines, II, с. 66 і 85 та наст. До цієї групи
належать два Євхології з Отранто: Barber. gr. 443 та Ottob. gr. 344 (ARRANZ, Matines
byzantines, II, с. 90–91 і 88).
[5] За
нумерацією в ARRANZ, Matines byzantines, I, с. 407.
[6] Молитва із таким виголосом міститься
серед т.зв. ‘округних’ молитов вечірні, які слід молитись у скевофілакії. Хоча
її текст добре пасує також і до молитви перед читанням святого письма: Господи
Боже наш, скарбе вічних благ, подателю всякого освячення, Ти, що створив нас
для добрих діл, щоб ми в них перебували, зглянься на наше смирення і вчини, щоб
ми стали Твоїми освяченими сосудами, придатними для Владики, підготовленими до
всякого доброго діла; щоб на основі пізнання Тебе ми будували із золота, срібла
й дорогоцінного каміння – божественних і животворних заповідей; щоб наша душа
стала містом і оселею Твоєї благості, аби Ти, оселяючись у нас і ходячи серед
нас, проклав нам шлях до Твого вічного Царства і слави. Виголос: Бо Ти святий, Боже наш, і у святих
спочиваєш, і Тобі славу [возсилаємо…].
[7] Останні
слова молитви «Κύριε ὁ θεὸς ἡμῶν, ὁ τὴν
τοῦ ὕπνου ῥαθυμίαν…»
(«Господи Боже наш, Ти, що сонну млявість…»; пор. Barber. gr. 336, арк. 64).
Друковані видання містять варіант χρηστότητος («благості») замість δυνάμεως
(«сили») (J. GOAR, Εὐχολόγιον
sive Rituale Graecorum, 2-ге вид., Венеція, 1730, с. 41).
[8] Виголос
правдоподібно від молитви другого антифону всенічної (Εὐχαὶ
τῆς παννυχίδος): Тебе,
невечірнє й вічне Світло, Боже наш, у Якого немає зміни ані тіні переміни,
оспівуючи протягом минулої частини ночі, благаємо: сподоби, щоб разом із
тілесними очима пильнували й помисли нашого розуму у спогляданні Твоєї слави;
щоб ми, не піддавшись жодній дрімоті душі, не втратили духовного голосу, але,
псалмами, гімнами й духовними піснями співаючи Тобі, Богові, у наших серцях і
нашими устами, одержали спасіння від Тебе, аби сподобитися нам вічно
насолоджуватися й голосом тих, що святкують на небесах.
Виголос: Бо
освятилося і прославилося…
[9]
Правдоподібно виголос молитви Отченаш?

Немає коментарів:
Дописати коментар