Вечірня на початок індикту 1 вересня

 Вечірня на початок індикту 1 вересня

(у Константинополі в першій половині ХІ ст. Dres.A104) 

Порядок богослужіння на індикт відбувається так.

[Велика Церква]

Увечері, напередодні, співають «Прихили, Господи» (Пс. 85), потім останній (το τελευταῖον) антифон, після цього «Господи, візвав» (Пс. 140), і творять вхід. Прокімен – той, що відповідає дню. Диякон виголошує велику ектенію, а після виголосу, за давнім звичаєм, у Великій церкві залишаються тижневі священнослужителі, а патріарх виходить із вівтаря і прямує до Халкопратії разом із клиром, співаючи «Радуйся, благодатная Богородице Діво, пристане й заступнице роду людського, бо з тебе воплотився Ізбавитель світу; ти бо єдина єси Мати і Діва, присноблагословенна і препрославлена. Моли Христа Бога, щоб мир дарував усій вселенній».

[У Великій Церкві співають три антифони й читають три читання. Перше — з книги Премудрості Соломона, початок: «Душі праведних у руці Божій», кінець: «і опіка над його вибраними» (3,1-9). Друге — також із Соломона, початок: «Праведник, навіть якщо рано помирає», кінець: «бо благодать Божа — над преподобними його, і опіка — над його вибраними» (4,7-15). Третє — теж із Соломона, початок: «Праведні навіки», кінець: «бо дана від Господа нам міць, і влада — від Всевишнього» (5,15-6,3).

Після цього співаки на амвоні виголошують такий тропар, глас 1: «Стовпом терпіння став єси, наслідуючи праотців, преподобний: Йова — у стражданнях, Йосифа — у спокусах, і спосіб життя безтілесних, перебуваючи в тілі. Моли Господа спасти нас».

Стих 1: «Покладав надію, і поклав — аж доки… і будуть уповати на Господа» (39,2-4).
Стих 2: «Сповістив правду… щоб завжди підтримував» (10-12).
Стих 3: «Нехай звеселяться й зрадіють… не зволікай і даруй достаток» (17-18).

А після цього диякон промовляє: «Премудрість», і відразу читається уривок із Приповідок. А коли минає година і вже наближається захід сонця, читають Житіє святого Симеона. Потім, коли настає час всенічної, звершується вона за чином.]

[Халкопратія]

Там розпочинається вечірня, співають «Прихили, Господи» (Пс 85), і останній (το τελευταῖον) «Господи, візвав» (Пс 140), творять вхід, а як прокімен співають пісню Богородиці: «Величає душа моя» (Лк. 1:46). Стих: «Бо зглянувся на смирення» (Лк. 1:48). Потім виголошується ектенія та три малі антифони, тобто «Возлюбив я» (Пс. 114:1), «Увірував» (Пс. 115:1) і «Хваліте» (Пс. 116) разом із Трисвятим. Після цього читають три читання на честь Богородиці: «Вийшов Яків» (Бут. 28), «Буде від того дня» (Іс. 7), «Премудрість збудувала» (Прип. 9). Хор співає катавасію, тропар, глас важкий: «Радуйся, благодатна Богородице Діво...».  Після завершення тропаря та відпусту патріарх прямує до шанованого храму Святої Богородиці в Урвікіях, де кадить і запалює свічки (καὶ ἐθυμία καὶ  ἧπτε κηρούς), оскільки це день освячення цього храму, а потім повертається.

[Урвікії]

Нині ж це не виконується, а лише в церкві звершується Вечірня, читання та решта порядку катавасії так (καὶ ἡ λοιπὴ τῆς καταβασίας ἀκολουθία οὕτως): після ектенії та трьох малих антифонів читаються читання: «Душі праведних» (Прем. 3,1-9), «Праведник, якщо й помре передчасно» (Прем. 4,7-15), «Праведні вовіки» (Прем. 5,15-6,3).

Одразу хор співає тропар, глас 1: «Стовпом терпіння став єси, наслідуючи праотців, преподобний: Йова — у стражданнях, Йосифа — у спокусах, і спосіб життя безтілесних, перебуваючи в тілі. Моли Господа спасти нас». Стих 1: «Терплячи, я терпів Господа» (Пс. 39:2). Стих 2: «І Він вивів мене з ями страждань» (Пс. 39:3). Стих 3: «І поставив на скелі ноги мої» (Пс. 39:3). Потім виголошується велика ектенія. Архідиякон виголошує: «Премудрість», а з амвона відповідає диякон, який перед тим читав: «Благослови, владико». Інший диякон відповідає: «Будьмо уважні», і після цього відбувається відпуст, а потім всенічна за порядком.