Щоденні богослужіння у анонімному східносирійському літургійному коментарі 9-го століття

Чому отці постановили, щоб ми щодня мовили три молитви: Вечірню, Опівнічну та Утреню? І чому вони веліли служити Таїнства в недільні й святкові дні, а під час посту й страстей — у третій, шостий і дев’ятий Часи, а також на Повечір’ї?

Отці веліли, щоб у Церкві вживалися три молитви: Вечірня, Опівнічна й Утреня. І так вони передають: вечірнє й утреннє богослужіння взяті з закону Мойсея, який наказав, щоб священики щодня приносили агнця вечірнього й агнця ранкового. Нічне ж богослужіння походить зі слів Господа нашого і Давида. Давид сказав: «Опівночі вставав я, щоб прославляти Тебе за праведні суди Твої, Праведний» (Пс. 118, 62). Господь же сказав: «Чувайте, бо не знаєте, о котрій годині прийде Господь ваш: увечері, чи опівночі, чи при співі півня» (Мт. 13, 35). Це Опівнічне чування, яке Він для нас установив, Він заповідав як обов’язок. Також Він сказав Своїм учням: «Отож, не змогли ви бодай одну годину чувати зі Мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу» (Мт. 26, 40–41). А ще: «Раб, який знає наказ свого господаря», — уночі чекає на його прихід. І те, що ми воскреснемо опівночі в останній день, видно з того, що Він знову каже: «Опівночі пролунав крик: Ось жених іде, виходьте Йому назустріч» (Мт. 25, 6). Адже й наше воскресіння з мертвих буде в останню ніч, коли очікується Його прихід. Отож ми цим знаменуємо наше воскресіння з мертвих і наш вхід у небо.

Іншим способом: Вечірня є подякою за те, що було нам дане протягом дня; Утреня — подякою за те, що ми були підняті від сну, який є образом смерті, і збережені від шкоди; Опівнічна ж — це наше чування, щоб зустріти Христа Царя. Ось які таїнства означають наші богослужіння: Вечірня, Опівнічна та Утреня.

А Вечірня й Утреня справді накладені на всіх вірян, Опівнічна ж — оскільки означає очікування нашого Господа — покладена на священиків, клир і аскетів. Таїнство ж [Євхаристії]  здійснюється лише в недільні та святкові дні. Так бо Господь Мойсеєві заповідав: «У день суботи й у свято принесеш дві звичайні жертви», тобто одну ввечері й одну вранці, а також одного агнця між ними на честь свята; так щоб святу додавалася особлива жертва й молитва. І ми також на неділю, бо вона є образом воскресіння нашого Спасителя та й нашого власного воскресіння, а також, оскільки вважаємо її святом, призначаємо особливе богослужіння, урочистіше від інших, яке виявляє святковий характер. Так само пам’яті святих і недільні свята прикрашаємо таким самим урочистим богослужінням.

Інші ж богослужіння, які ми приписуємо посту й страстям, і які не завжди звершуємо, — це три Часи, які називаємо Третім, Шостим і Дев’ятим, а також Повечір’я після Вечірні. Так бо Господь сказав Мойсеєві: «Десятого дня… упокорюйте душі ваші» у сьомому місяці, «бо цей день є день очищення» (Лев. 16, 29–30); це упокорення Він визначив як піст і молитву. Тому й ми в днях нашого посту кожному часу дня призначаємо одну катизму, і впродовж дев’яти годин розміщуємо три богослужіння Часів, які мають по три катизми, щоб наше богослужіння звести до образу Тройці. 

У тому ж, що ми утримуємося від їжі, ми наслідуємо ангелів. Бо вони розподілені на дев’ять чинів, проте перебувають у трьох «церквах», тобто кожна їхня «церква» має по три чини. Так і ми, коли до нашого посту додаємо особливі богослужіння, наслідуємо ангелів. Перший час звершуємо з нижчою «церквою», другий — з середньою «церквою», третій — з вищою «церквою». Після завершення Вечірні й розмови під час прийняття необхідної їжі ми звершуємо Повечір’я, зображаючи писання закону, які приписували тілесні постанови; і використовуємо або одну катизму, або п’ять. Однією катизмою позначаємо все Писання Закону; п’ятьма ж зображаємо п’ять книг закону. Якщо ж вживаються три, як інші вважають, то вони означають Тройцю. Бо чи небесне, чи земне ми означаємо — запечатуємо все Тройцею.

Отже, підсумовуючи всі богослужіння, з Давидом співаємо: «Сім разів на день я хвалу Тобі складав за суди Твої, Праведний» (Пс. 118, 164). У святкові ж і недільні дні ми не постимо й не молимо особливих молитов посту, бо неділя означає воскресіння і наше відновлення з мертвих; і бо в майбутньому віці буде віднята від нас смертність і несталість. Так само й у свята ми означаємо спочинок Христовий. І закономірно, що в ці дні ми звершуємо Таїнства та спомин про промисел Спаса нашого і про нашу радість у небесному царстві.