Цим дописом завдячую моєму аспіранту і колезі Едуарду Берднику, який вчергове нагадав мені про текст, що мав з’явитись набагато давніше, але до якого ніяк не доходили руки.
Мені достеменно не відомо, коли саме і з якої нагоди настоятель вирішив зробити цю літургійну зміну, але вона заслуговує окремого допису. Отож, семисвічник - що це і яке його основне призначення.
Патрік
Реґан
Меса
св.Мира: Свято священства. Але
якого?
До реформи Страсної седмиці Пієм XII, проголошеної 16 листопада 1955 р. і запровадженої в 1956 р., єпископ благословляв єлей хворих і єлей катехуменів і освячував св.Миро в катедрі під час Меси в Cena Domini або Меси Вечері Господньої, яку всюди святкували зранку у Великий четвер. Пій XII проголосив, щоб віднині Месу Вечері Господньої звершували увечір, а освячення єлею залишилося вранці, але вже не під час Меси Вечері Господньої, а під час укладеної окремо для цієї мети — Меси св.Мира. Тайні молитви та ппрефація були взяті з давно забутої Missa Chrismalis із древнього Геласіанського Сакраментаря.[1] Відсутній у геласіанському списку попричастен, було вибрано з веронської збірки папських мес.[2] До молитов було додано два читання. Апостольське послання узяте з Якова 5:13-16. Воно радить церкві молитися над хворими, «помазуючи їх єлеєм», додаючи, що «молитва віри спасе хворих і Господь підійме їх».[3] Євангеліє від Марка 6:7-13 звіщає про те, що дванадцять [апостолів] «виганяли багатьох бісів і багатьох недужих помазували єлеєм та зцілювали їх». Причасним антифоном слугують два вірші з уривку Марка 6:12-13.[4]
Божественна Літургія
у святих отця нашого Йоана Золотоустого
Бажаючи звершити Божественну Літургію, священник мовить цю молитву: Го́споди, простягни́ ру́ку Твою́ з висоти́ свято́ї осе́лі Твоє́ї й укріпи́ мене́ на служіння Твоє́, яке́ пе́редо мно́ю: щоб неосу́дно ста́вши пе́ред страшни́м престо́лом Твоїм, безкро́вне священнодійство зверши́в я. Бо Твоя́ єсть си́ла і сла́ва на віки віків. Амінь.
Відтак зодягається у всі ризи, готує із принесених вірними Дарів хліб і вино для звершення Євхаристії, ставить їх на тетраподі та покриває покрівцями.
Диякон: Го́сподеві помолімся.
Священник мовить цю молитву: Бо́же, Бо́же наш, Ти посла́в небе́сний хліб, пожи́ву всьо́му світові – Го́спода на́шого і Бо́га Ісу́са Христа́ як Спаси́теля і Відкупи́теля і Благодійника, що благословля́є і освя́чує нас; Сам благослови́ Предло́ження оце́ і прийми́ його́ в наднебе́сний Твій жерто́вник. Пом’яни́, як благи́й і чоловіколю́бець, тих, що принесли́, і тих, за ко́го прине́сено, і нас неосу́дними збережи́ в священнодіянні боже́ственних Твоїх Таїн.
Бо святи́ться і прославля́ється всечесне́ і вели́чне Ім’я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Літургія Слова
Священник кадить Дари, храм та вірних і, віддавши кадильницю, стає перед тетраподом і виголошує: Благослове́нне Ца́рство Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Диякон: Го́сподеві
помолімся.
Священник мовить молитву першого
антифону: Го́споди Бо́же наш, чия́ вла́да незрівня́нна і сла́ва
неося́жна, чия́ ми́лість безмірна і чоловіколю́біє невимо́вне; Сам, Влади́ко, з
благосе́рдя Твого́ спогля́нь на нас і на святи́й храм сей, і вчини́ з на́ми і
співмолільниками на́шими ба́гаті ми́лості Твої і щедро́ти Твої. Бо подоба́є
Тобі вся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
І співають перший антифон:
Стих: Бла́го єсть ісповідувати Го́спода, і співа́ти Імені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів:
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих: Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і вірність Твою́ –
на вся́ку ніч.
Приспів:
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих: Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
