Показ дописів із міткою Анафори. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Анафори. Показати всі дописи

пʼятниця, 15 серпня 2025 р.

Літургія на честь Владичиці нашої Марії

Христова церква славиться служінням слова, тобто великою кількістю свідчень живого передання богословського осмислення віри християнами передусім у літургійних зібраннях - у молитвах перед лицем небесного Отця за спасіння світу. 

Одним із особливо цікавих молитовних текстів є текст етіопської анафори на честь пресвятої Богородиці, укладений для святкування євхаристійної літургії у цій церкві саме на богородичні свята.

Ця молитва є не лише свідченням глибокого богородичного благочестя етіопської церкви, а й джерелом троїчного богослов'я, викладених у формі молитви. Адже справжнім богословом є той, хто молиться.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас!


*******    

Літургія на честь Владичиці нашої Марії, укладена Аббою Хєрякосом, Митрополитом міста Бєхнеса.

1. Серце моє виточує слова добрі, і прагну проголосити славослов’я Марії, не в багатослів’ї, а в простоті; прагну хвалу проголосити Марії, не в розлогій мові, а в стислості; проголосити прагну велич Діви (Святої).

2. І днесь, у день цей, в покорі та любові стоятиму перед страшним таїнством цим, перед престолом цим і жертвою. Воістину, жертва це, яку вкусити якої не можуть, душею осквернені. Не схожа вона на жертву праотців, що з крові овець, козлів і биків складалася, але вогонь це (і то який вогонь), що оживляє чистих серцем і виконавців волі Його; вогонь, що безбожників спалює, ім’я Його відкидаючих. Воістину, вогонь це, якого торкнутися не можуть навіть вогненні істоти, що самі є полум’ям, херувими та серафими.

3. І тому любимо тебе, Маріє, і прославляємо тебе; ти бо народила нам їжу істинну праведності та напій життяістинний.

4. Праотці наші, через покладання рук на спадкоємство апостолів поставлені; вас ми отримали як наших заступників перед Богом, і в дні наші отримали заступниками нашими перед Господом, Богом нашим, цих двох маємо, яких поминаємо: Патріарха нашого Авву Н. Н. Олександрії міста великого та главу міста нашого, блаженного Митрополита Авву Н. Н.

5. Диякон: За блаженного...[1]

6. Священик: Свята Трійця, Отець, Син і Святий Дух...[2]

7. Священик: За них і за всіх заступайся перед Сином твоїм, Заступнице, щоб Він дарував мир душам усіх патріархів, митрополитів, єпископів, священників, дияконів і читців, які прокладали шлях істинного Слова; царів, князів, начальників, правителів, юнаків, дів, ченців, багатих і бідних, великих і малих, вдів і сиріт, чужинців і нужденних, і всього народу, що відійшов із громади християнської церкви; особливо ж за тих, які спочивають у цьому місці, гаряче заступайся, щоб душі їх усіх освіжилися.

8. У кожному місці, яке б ми назвали, чи то місце переможних мучеників, чи місце обраних праведників, чи місце святих ангелів: у кожному місці ти (Маріє) є главою, і твоє ім’я має силу перед Богом.

9. Диякон: Ви, що сидите, встаньте!

10. Встаємо у страсі Божому, щоб вознести і прославити благодаті повну, промовляючи: Благодаті повна, потоку радості, ти маєш гідність явління, що значно перевищує гідність многооких херувимів і шестикрилих серафимів.

11. Диякон: Дивіться на схід!

12. Воістину, Бог Отець дивився з небес на землю, на схід і захід, на північ і південь, і на всі межі (землі), вдихав повітря і нюхав; але Він не знайшов тобі подібної, і сподобався Йому аромат твій, і твою красу полюбив Він, і послав до тебе Сина Свого, возлюбленого.

13. Диякон: Будьте уважні!

14. Святий Бог Отець, який у тобі уподобання мав; Святий Єдинородний Син, Ісус Христос, який у лоні твоєму перебував; святий Утішитель, який освятив і очистив тебе. Хвали повна Діво, з чим, з яким порівнянням мені порівняти тебе?

16. Ти ткацький верстат єси; від тебе Еммануїл одягнув невимовну одежу плоті. Для основи Він узяв первісну плоть Адама; плоть твоя була вплетена, Його Слово було човником, Його ткацьке приладдя — осінення найвищого Бога згори, а ткач Його —Дух Святий. О, яке це чудо і річ дивовижна яка! О брамо! Через тебе наші праотці перейшли від смерті до життя. Сходи від землі до неба! Через тебе первістки творіння оновилися.

понеділок, 27 січня 2025 р.

Літургія св.Йоана Золотоустого (давній вірменський переклад)

У день свята перенесення мощей св.Йоана Золотоустого слід згадати, що його богословську та літургійну спадщину теж любили переносити не лише в межах Візантії, а й в інші кінці християнського світу. 

Одним із свідчень такого перенесення є вірменський переклад Літургії св.Йоана Золотоустого, якому все ще присвячено мало уваги серед науковців. 

Ось кілька нотаток до вірменського перекладу і варіант цього давнього чину українською мовою на славу Божу і честь святого Йоана Золотоустого. Його молитвами хай Господь допоможе здолати наших ворогів!


***** 


Вірменський переклад літургії св.Йоана Золотоустого зберігся лише у трьох рукописах: один датований 1314 роком (зберігається у Ліоні), інший – 1427–1432 роками (Мюнхен), дату третього рукопису встановити важко.

Щодо датування перекладу цієї літургії існують труднощі. Дашян датує вірменську версію IX–X століттями, однак ця думка залишається суперечливою через відсутність достатніх доказів. Є припущення, що переклад міг бути виконаний видатним вірменським діячем, єпископом Стефаном Сюнікським у VIII столітті, враховуючи його перебування в Константинополі.

Вірменська версія зазнала численних додатків і змін упродовж століть. Це ускладнює відтворення первісного тексту. У тексті простежується синтез різних традицій: сирійської, грецької, латинської та візантійської. Вірменські укладачі активно використовували еклектичний підхід.

Вірменська версія містить унікальні елементи, які не зустрічаються у грецькому оригіналі, але є значним джерелом для розуміння богословських і літургійних практик.

Вірменська літургія, починаючи з V століття, демонструє елементи літургії святого Йоана Золотоустого. Проте її сучасна форма була значною мірою адаптована до візантійської традиції. Залишається відкритим питання, чи мала Вірменська церква доступ до «чистої» версії Літургії. У національних синодах і документах, наприклад, у Сісі (1307) та Адані (1316), згадуються фрагменти літургії святого Йоана Золотоустого. Ці джерела підкреслюють важливість Літургії як основи церковної традиції.

 

Вірменський переклад Літургії святого Йоана Золотоустого

ПРИГОТУВАННЯ

Спочатку промовляється псалом: Пом’яни, Господи, Давида». А наприкінці диякон виголошує: «І ще за мир Господеві помолімся.
Піддиякон: Господи, помилуй. Тричі.

Священник: Зодягнений у світло, як у ризу, Господи наш Ісусе Христе, з невимовною смиренністю на землі явився єси і між людьми ходив; Ти став вічним Первосвященником за чином Мелхіседековим і Церкву Твою святу прикрасив; Всемогутній Господи, що дарував і нам вдягнутися в ту саму небесну одежу, учини достойним і мене в час цей, мене, Твого недостойного раба, який наважується і наближається до того самого духовного служіння Твоєї слави. Позбав мене від усякої неправди, що є одягом гидоти, і прикрась мене Твоїм світлом. Віддали від мене всі мої гріхи та зітри мої провини, щоб я став достойним світла, яке Ти приготував. Дозволь мені увійти зі священичою славою у служіння Твоєї святості разом із тими, хто безвинно дотримувався Твоїх заповідей, щоб і я був готовий увійти до небесного Твого чертогу разом із мудрими дівами, щоб прославляти Тебе, Христе, який взяв на себе гріхи всіх, адже Ти єси освяченням життя нашого, і Тобі, Боже благий, належить слава, влада й честь нині, і повсякчас, і на віки віків.

Піддиякон: Амінь.

понеділок, 25 листопада 2024 р.

ЛІТУРГІЯ СВЯТОГО КЛИМЕНТА РИМСЬКОГО

 ЛІТУРГІЯ СВЯТОГО КЛИМЕНТА РИМСЬКОГО

Перша молитва перед миром: Боже, Ти невимовним морем любові Єси, безоднею миру незбагненною, джерелом благ і подателем любові. Ти посилаєш мир тим, хто приймає його: відкрий нам у цей час море любові Твоєї та наповни нас багатими потоками з повні благодаті Твоєї та найсолодших джерел благості Твоєї. Учини нас дітьми спокою та спадкоємцями миру, запали в нас вогонь любові Твоєї та запал милосердя Твого. Страх Твій засій у нас і слабкість нашу істиною Твоєю зміцни. Об'єднай нас із Собою та одного з одним у єдності, міцній і нерозривній згоді. Даруй нам також, щоб, вільні від обману та чисті від будь-якої злоби, вітали ми одне одного поцілунком і обіймами щирого миру та любові, щоб із чистим серцем і непорочною душею тут, на землі, ми з'єднували наші тіла в обіймах як запоруку життя, а там, у майбутньому віці, були запрошені на свято вічне, сповнене достатку радості. І щоб ми переможно славили Тебе, благословенний, у Царстві Твоєму, яке триває навіки, а також єдинородного Твого Сина та Твого Святого Духа.

Народ: Амінь.
Священник: Мир всім
Народ: І духові твоєму.
Диякон: Хай кожен подасть мир.
Народ: Усі.
Диякон: Голови ваші, ітд.
Народ: Тобі, Господи.
Священник, піднімаючи голос: Боже невидимий і незбагненний, невимовний і безмежний, Ти перебуваєш у святая святих во вишніх, у місці утаєнному, нерукотворному, Ти понад небеса небес і понад усе, що вище за них; Ти всяке вивищення пристрастей, що проти пізнання Твого возноситься, руйнуєш і кожну думку образом Твого смирення і самозречення полониш. Ти, Преблаженний і дарами вишніми багатий, зглянься на нас із небес Твоїх високих і славних, із оселі вічного Царства Твого. Пошли нам дари Твоєї Божественної благодаті, присутність Твого Святого Духа; Ти бо милосердям багатий Єси і у дарах величний, а милість Твоя безмірна. Тобі ми приносимо славу і благодарення, а також єдинородному Твоєму Сину, ітд.

Народ: Амінь.

неділя, 17 листопада 2024 р.

Літургія святого Григорія Богослова

ЛІТУРГІЯ СВЯТОГО ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА

Священик: Боже, безначальний, Отче святий, Творче всякого сотворіння, Ти подобу ангелів небесних у земній природі нашій відтворив водою і Духом Святим для звеличення Пресвятої Тройці, даруй силу цій божественній жертві, щоб вона стала вічним таїнством Тіла і Крові Твого Єдинородного Сина. Освяти і благослови нас, і удостой цього предивного таїнства – прийняти від нас, з вилиттям любові, словесну службу, гідну участь у дарах Твоїх, через які ми прагнемо скуштувати напою буття Твого. Даруй нам це таїнство на відпущення і прощення гріхів милістю і людинолюб'ям Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, з яким Тобі, Отче, і Твоєму Святому Духові належить слава, сила і честь на віки віків.

Вірні: Амінь.

Диякон: Вітайте один одного поцілунком святості, а ті, хто не може взяти участь у цьому божественному таїнстві, вийдіть назовні і моліться. Станьмо зі страхом, станьмо з трепетом, станьмо добре, і піднесімо очі наші догори з увагою!

Вірні: До Тебе, Боже.

Диякон: Христос, Агнець Божий, приноситься в жертву.

Священик: Хай благодать, любов і божественна освячуюча сила Отця, і Сина, і Святого Духа буде з усіма вами.

Вірні: Амінь, і з духом твоїм.

Диякон (гучним голосом): Двері! Двері! З усією премудрістю і увагою! Зі страхом Божим вознесіть ум свій.

Вірні: Піднесли до Тебе, Всемогутній Господи.

середа, 13 листопада 2024 р.

ЛІТУРГІЯ СВ. ЙОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

 ЛІТУРГІЯ СВ. ЙОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Перша молитва перед поцілунком миру: Господи, Боже всемогутній, ім'я велике і святе, високий, достойний хвали і той, хто охоплює світ Своєю могутністю, Ти, що визволяєш від усіх, хто протидіє Твоїй божественній волі, і спасаєш тих, хто правдиво Тебе славить; подай і нам, рабам і поклонникам Твоїм, Господи, щоб, звільнившись від усіх підступів диявола і від усіх лукавих думок Юди, з'єднані з Твоєю божественною любов’ю, ми обіймали один одного святим, Господнім поцілунком і з братньою любов’ю. Удостой також, щоб усі дні нашого життя ми говорили про мир, трудилися на благо миру і були гідними Твоїх небесних і вічних благ: благодаттю, милістю і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, якому з Тобою належить слава, честь і сила разом із Твоїм Пресвятим і благим Духом.

Люди: Амінь.
Священик: Мир.
Диякон: Хай кожен подасть мир.
Люди: Удостой нас.
Диякон: Після цього.
Люди: Перед Тобою.

Священик: Ти бо Єси найвищий, Вознесений і дивовижний, прихований від усього створеного. Ти Єси мир і примиритель гнівливих, податель прощення; великий утішитель нерозумних, Який звеселяє скорботних. Відкрий, Господи, двері милосердя Твого на наші прохання і прийми наші молитви за багатством благодаті Твоєї. Вчини нас Твоїми дітьми і спадкоємцями Твого вічного Царства, благодаттю, милістю і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, через якого і з яким, і т.д.

Люди: Амінь.

Священик: Тебе благословляють і святим проголошують ангели, Тебе люди на землі звеличують і прославляють, Тобі всі створіння з трепетом і страхом поклоняються і славлять; споглянь, Господи, на рабів Твоїх, які зараз призивають Тебе, і даруй, щоб із чистотою душі і святістю тіла ми приносили Тобі молитви чисті і жертви благоприємні і щоб плоди уст наших були на благо і за волею Твоєю божественною, і ми воздамо Тобі славу, і т.д.

Люди: Амінь.

четвер, 3 жовтня 2024 р.

ЛІТУРГІЯ СВ.ДІОНІСІЯ, ЄПИСКОПА АТЕНСЬКОГО

 Liturgiarum Orientalium Collectio E.Renaudoti. Paris. 1847. T, ii. p. 201.

1-а. Молитва перед поцілунком миру:

Священик: Господи Боже, Ти єси простий, а не складний, і  прихований, в сутності своїй возвишеній! Боже Отче, від Якого походить усяке отцівство, на небі і на землі, Джерело Божественності учасників Божественної природи, і Вдосконалювачу тих, які досягають досконалості; над усі блага Благий єси, і над усяку прекрасність Прекрасніший; Спочинок сумирний, Мир, Злагода і З'єднання всіх душ, уладнай незгоди, які роз'єднують нас між собою, і приведи назад до єдності милосердям, до возвишеної  сутності Твоєї уподібненим. І так, як Ти - Єдиний понад усе, так і ми хай станемо єдині через одностайність доброго ума; щоб, святкуючи це таїнство, були ми єдині, а не розділені перед Тобою; і щоб через обійми Милосердя і узи Любові ми духовно примирилися, як з собою, так і один з одним, через той Твій Мир, який умиротворяє всіх; милістю, милосердям і людинолюб’ям Єдинородного Сина Твого, через Якого і з Яким Тобі слава, честь і влада подобає з Пресвятим Твоїм Духом, нині, і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир Всім!

Вірні: І духові твоєму!

Диякон: Хай кожен подасть мир!

Вірні: Усі…

четвер, 25 квітня 2024 р.

ЧИН ЛІТУРГІЇ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛИСТА МАРКА

Святий апостол і євангелист Марко, як виявляється був не лише євангелистом, а й літургістом. Принаймні, церковна традиція приписує йому текст однієї із грецьких Божественних Літургій, а також і Літургії Передшеосвячених дарів.


*******************************

ЧИН ЛІТУРГІЇ СВЯТОГО АПОСТОЛА І
ЄВАНГЕЛИСТА МАРКА

Священик: Мир всім.

Народ: І духові твоєму.

Диякон: Молітеся.

Народ: Господи, помилуй. тричі

Священик же молиться: Благодаримо Тебе і преблагодаримо, Господи Бoжe наш, Отче Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, за все і через все, і у всьому, бо Ти зберіг, допоміг, захищав і провадив нас у минулий час життя нашого і допровадив нас до цього часу, удостоїв знову предстати Тобі у святому місці Твоєму, щоб молитись за відпущення гріхів наших і за помилування всього народу Твого. Молимось і просимо Тебе, Людинолюбче благий, дай нам провести святий день цей і весь час життя нашого безгрішно, з усякою радістю, здоров’ям, спасінням і усякою святістю і страхом Твоїм. А всяку ненависть, хворобу всяку, всяку спокусу, сатанинську дію всяку, всякі нападки злих людей віджени від нас, Боже, і від святої Твоєї соборної і апостольської церкви. Подай нам добре і пожиточне; якщо в чомусь согрішили ми словом, чи ділом, чи помислом, Ти, як благий і людинолюбний, зволь недоглянути і не покинь нас, Боже, бо на Тебе уповаємо, і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого і від діл його благодаттю і милосердям, і людинолюб’ям єдинородного Твого Сина, через якого і з яким Тобі слава і влада у всесвятому, благому і животворящому Твоєму Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Народ: Амінь.      

вівторок, 16 квітня 2024 р.

Архиєрейська Літургія св.Василія за списком 10-го ст

Існують надзвичайно цінні богослужбові джерела візантійської традиції, які збереглись лише завдяки працям середньовічних гуманістів, які з тих чи інших причин вирішили зробити їх доступними для своїх сучасників. Як можна довідатись із передмови, середньовічний німецький гуманіст Ґеорґ Вітцель у 1546 році вирішив опублікувати переклад Літургії св. Василія Великого із одного древнього кодексу (перед 10 ст.) для того, щоб німецькі християни мали змогу надихнутися богослов’ям древньої церкви, на противагу «новому богослов’ю», яке почало ширитись західним світом із початком Реформації. Заради цього він відвідав кілька монастирських бібліотек, зокрема й бенедиктинський монастир Йоганнісберґ біля Майнцу, у бібліотеці якого віднайшов цей цінний, нині, на жаль, втрачений кодекс. Ось кілька зауважених мною літургійних цікавинок із чину цієї Літургії св.Василія:

- У надписі Літургії вказано, що ця Літургія «перша». Це є вказівкою на древність джерела - Літургія Василія все ще є першою, тобто недільною, Літургією. Такий порядок розміщення Літургії св.Василія в євхологіонах та літургіконах був приблизно до 10 ст. Згодом її місце займе Літургія св.Йоана, а Літургії св.Василія призначать «почесне» 2-е місце і 10 разів служіння впродовж року.

- Хоча Патріарх присутній в захристії на приготуванні Дарів (проскомидія, як і годиться, складається лише з однієї молитви), в храм він приходить аж на трисвяте. Це надзвичайно цікава замітка, оскільки вона пояснює, що богослужіння може починатись без присутності єпископа, а відтак, вхід єпископа жодним чином не вказує на початок богослужіння. Подібно, як і вечірня в Етерії не починається з приходом єпископа, він приходить вже тоді, коли частина богослужіння минула. Тобто: а) «Мир всім!» перед читаннями жодним чином не мусить означати, що саме від цього часу починається Літургія; б) Три антифони є цілком інтергальним елементом євхаристійного богослужіння. в) Пресвітер мовить молитви антифонів «перед перегородкою», тобто не входячи у святилище; г) Амвон був кількаступеневим, бо диякон, для виголошення прошень виходив на другу сходинку амвону.

понеділок, 1 квітня 2024 р.

Анафора для неділь Великої Чотиридесятниці

Ми звикли до того, що православні церкви назагал досить консервативні, коли йдеться про створення нових літургійних текстів, особливо, коли йдеться про центральне християнське богослужіння - Божественну Літургію. Цей стереотип пробує зламати своїми літургійними новотворами доктор богослов'я, диякон Православної Церкви Америки Микола Денисенко. Він наважився створити кілька нових анафор, одну з яких - на неділі Великої чотиридесятниці - ставлю тут в українському перекладі для ознайомлення. 

Те, що такі тексти знову, після майже півтори тисячі років, знову починають з'являтися в богословському надбанні православної церкви, є свідченням живої віри церкви і вказівкою на те, що богослов'я виходить поза межі суто академічної дисципліни, а стає тим, чим воно і покликане бути - молитвою, перед лицем Господа, зродженою любов'ю до Нього і бажанням ісповідувати віру в Нього тут і тепер. 

 

Анафора для неділь Великої Чотиридесятниці

Диякон: Станьмо прості! Станьмо зі страхом! Будьмо уважні, щоб святе возношення в мирі приносити.

Вірні: Милість, мир, жертву хвали.

Священник: Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і сопричастя Духа Святого хай буде з вами.

Вірні: І з духом твоїм!

Священник: Вгору піднесім серця!

Вірні: Піднесли до Господа.

Священник: Благодарім Господа.

Вірні: Достойно і праведно єсть поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові – Тройці єдиносущній і нероздільній!

Священник: Достойно і праведно Тебе благодарити Творця вселенної, Ти бо сформував людину на образ Твій і подобу, назвавши добрим усе творіння. Ти уклав завіт з отцем нашим Авраамом, утворюючи народ святий із зів’ялої утроби Сари. Великий пророк Твій Мойсей - свідок правиці Твоєї кріпкої в переможної – провадив народ Твій вибраний від рабства до свободи у їх власному краю. Як і Мойсей, Ісус Навин стояв на святій землі у присутності архангела Твого. Разом із ними й ми, долучаючись до херувимів і серафимів, співаємо пісню переможну викликуючи, проголошуючи і мовлячи:

Вірні: Свят, свят, свят, Господь Саваот! Повне небо і земля слави Твоєї! Осанна в вишніх! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє! Осанна в вишніх!

Священник: Боже, праотці наші співали, ‘хто як Ти, Господи, серед богів? Хто як Ти, величний у святості, дивний у славі, твориш чудеса?’ Святий народ Твій подорожував пустелею і взивав до Тебе, аж доки ти втамував спрагу їх. Як Бог неописанний, безначальний, ніколи не зримий ніким, Ти сотворив життя із небуття. Ти створив народ святий з лона Сари, послав святого Предтечу і Хрестителя Йоана з Єлизавети, а нам послав Марію Богоматір з лона Анни. Марія ж зродила Христа Бога нашого, якого всесвятим Духом Твоїм у пустелю на сорокаденний піст і молитву попровадив Єси. У послуху Тобі Він, відмовившись від хліба лихим пропонованого, Сам пожертвував Себе нам як Хліб Життя з любові за життя світу. Він заповідаючи ученикам Своїм чинити вечерю на Його спомин, взяв хліб, благословив, розламав його і дав його своїм святим ученикам, мовлячи:

Прийміть, їжте, це єсть Тіло моє, що за вас і за багатьох ламається на відпущення гріхів.

Вірні: Амінь.

Священник: І подібним чином після вечері Він взяв чашу, мовлячи: 

Пийте з неї всі, це єсть Кров Моя, Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів.

Вірні: Амінь.

Священник: Благодаримо Тебе за пасху, за хрещення в Йордані, за сорок днів у пустелі і перемогу над лихим, за страсті, хрест, смерть, погребення, сходження до аду і звільнення в’язнів його, за тридневне воскресіння, вознесіння, праворуч Отця сидіння, всесвятого Духа зіслання і за друге і славне пришестя. Жертвуючи Тобі Твоє від Твоїх за всіх і за все,

Вірні: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тебе благодаримо, Боже наш.

Священник: Милосердний і співчутливий Боже, як праотець наш Яків, ми боремось, щоб бути вірними Тобі. Кволі духовно і струджені тілесно стоїмо перед Тобою на землі святій з смиренням покладаючи перед Тобою ці жертовні дари наші. Освяти нас і дари ці сходженням Святого Духа Твого і яви їх (+) Тілом і Кров’ю Господа нашого, Бога і Спаса Ісуса Христа. Боже отців і матерів наших, так як Ти живив святих праотців наших водою чистою і манною в пустелі, сподоби нас, стати синами і доньками Твоїми, народом святим і священством царським через участь у святому Тілі і Крові Сина Твого Господа нашого Ісуса Христа.

Подай нам єдність віри, спільність Духа Святого, відпущення гріхів, оздоровлення душ і тіл, звільнення від пристрастей і спокус та примирення у спільнотах наших.

Подай нам божественну благодать Твою і укріпи нас для годування голодних, зодягання нагих, відвідування хворих та ув’язнених, надавання прихистку для бездомних, милостині для вдів і сиріт, проповіді євангелія Твого, утішення упосліджених, щоб ми були свідкими воскресіння Твого і носіями Твоєї благодаті.

Пом’яни, Господи, всіх усопших в очікуванні воскресіння до життя вічного: отців, матерів, патріархів, пророків, апостолів, проповідників, євангелистів, мучеників, ісповідників, подвижників і всіх праведників, звершених у вірі.

Особливо нашу всесвяту, пречисту, благословенну владичицю Богородицю і приснодіву Марію.

Вірні співають відповідний богородичний.

Священник: Святого Йоана, Предтечу і Хрестителя, святих славних і всехвальних апостолів, святого ім’я, пам’ять якого ми звершуємо нині і всіх святих Твоїх.

Пом’яни, Господи, всіх, хто відійшов з життя цього перед нами, які тут в по всьому світі уснули у Господі: [священник поминає відповідні імена. Диякон, завершивши кадити престіл теж поминає імена живих і мертвих]

Пом’яни всіх єпископів православних, пресвітерів, дияконів і вірних;

Пом’яни тих, які терплять хворобу, депресію чи узалежнення; пом’яни рабів, тих, кого експлуатують, утиснених, переслідуваних і всіх в’язнів;

Пом’яни всіх вдів, вдівців, сиріт, втікачів, бездомних, приходьків, чужинців, вбогих і даруй їм прихисток, захист, утвердження і мир;

Пом’яни всіх подорожуючих і всіх відсутніх з оправданої причини. Пом’яни наше воїнство і всю владу нашу.

Пом’яни, Господи, всіх тих за кого ми приносимо тиху молитву нашу:

Всі на хвилю стишуються.

Священник: Передусім пом’яни, Господи, архієпископа (митрополита) нашого ім’я, і єпископа нашого ім’я. Даруй їх святим церквам Твоїм у мирі, безпеці, пошані, здоров’ї і довголітті для правильного голошення істини Твоєї у світі.

Вірні: І всіх, і все!

Священник: І дай нам єдиним серцем і устами славити пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

 

Микола Денисенко

Микола Денисенко є професором і завідувачем кафедри Еміля та Ельфріди Йохум в Університеті Вальпараїсо. До цього він викладав в Університеті Лойоли Мерімаунт в Лос-Анджелесі (2010-2017). Денисенко закінчив Університет Міннесоти (бакалавр бізнесу, 1994), Свято-Володимирську православну духовну семінарію (магістр богослов'я, 2000) та Католицький університет Америки (доктор філософії, 2008). Його останні книги: "Віра народу: Літургія вірних у православ'ї" (Rowman and Littlefield) та "Православна Церква в Україні: Століття розділення" (Видавництво Університету Північного Іллінойсу). Він є дияконом Православної Церкви в Америці, висвячений у 2003 році.

[1] https://praytellblog.com/index.php/2020/09/23/anaphora-for-the-great-forty-days/


понеділок, 26 жовтня 2020 р.

 Мало кому відомо про те, що в Асирійській Церкві Сходу 25-го жовтня святкують пам'ять Несторія, архиєпископа Константинополського. І, між іншим, у тій же церкві, а також у Халдейській Католицькій Церкві, звершують Літургію, названу його іменем. Її текст надзвичайно цікавий з огляду на тексти Божественних Літургій візантійського обряду. Бажаю приємного читання на славу Божу.  

ЧИН[1] ЛІТУРГІЇ НЕСТОРІЯ[2]. 

Молитва перед престолом, коли відбувається обхід чи вхід[3].

Слава Тобі, що відшуковуєш загиблих.

Молитва: Господи Боже, множество гріхів наших не доглянь.

Схилившись: Ісповідуємо, Господи і Боже наш, рясне багатство милості Твоєї до нас.

[І продовжує: Нас, грішних і нікчемних, в багатстві милості Твоєї звершувати святі таїнства Тіла і Крові Христа Твого сподобив єси. Просимо помочі у Тебе на покріплення душ наших, щоб у любові досконалій та у вірі істинній священнодіяли ми цей Твій дар.]

Виголос[4]: Тобі, Боже Отче істинний, і єдинородному Сину Твоєму Ісусу Христу Господу нашому і Духові Твоєму живому, святому і животворящому, воздаємо славу, честь, благодарення і поклоніння, нині і повсякчас і на віки віків.

[Знаменує себе знаменням хреста, і відповідають: Амінь.

І продовжує: Мир з вами.

Відповідають: З тобою і з духом твоїм.

І передають мир один одному і мовлять: За всіх взагалі…[5]

Диякон мовить: Ісповідуймо, просімо і молімо[6].

Священник мовить цю молитву: Господи Боже Саваоте, поможи немочі моїй милістю Твоєю і поміччю Твоєї благодаті, і учини мене достойним це приношення перед Тобою принести на спільну поміч для усіх і на славу Тройці Твоєї, Отче, Сине і Святий Душе.

четвер, 9 квітня 2015 р.

Маронітська анафора Петра ІІІ (Шарар)

Передмова та текст анафори за Beggiani S., The Divine Liturgy of the Maronite Church: history end commentary, NewYork 1988.

Маронітська анафора Петра ІІІ (Шарар)

Вступ

Цінним свідченням багатсва маронітської традиції є древня Анафора Третього Петра або Шарар ("шарар," сирійське слово для "потвердження", є першим словом вступної молитви), найдревніша анафора у вжитку католицької церкви. Вона знана також як Анафора учнів при смерті Матері Божої. Ця анафора та халдейська анафора Тадея і Марія мають спільне походження.

Місцем походження найдавнішої форми цієї анафори може бути сирійськомовне середовище антіохійського патріархату. Її початковий склад правдоподібно сформувався перед тринітарними суперечками четвертого стліття і можливо у час перед ефеським собором 431 р.1

Згідно із Макомбером цю анафору прийняли у халдейській церкві перед кінцем четвертого початком п'ятого століття у час, коли стосунки між східними і західними сирійськими церквами були добрими. Він припускає, що її могли прийняли перед синодом 410 року, коли халдейська церква заявляла, що приймає "східний обряд, якого навчили її єпископи Ісаак і Марута". Іншою можливістю може бути, що її впровадили випускники перської школи, яка була перенесена з Нісібісу до Едеси коротко після 363.

Щодо різниць між маронітською та халдейською версіями анафори, існує консенсус, що маронітський текст зберіг старшу традицію. Оскільки правдивим є теж те, що маронітська версія має багато додатків, однією із теорій є те, що маронітські автори намагались втілити побожне припущення, що анафора була укладена дванадцятьма апостолами, кожен з яких додав молитву на приклонення голови. Тому там прослідковується намагання мати хоча б це число (молитов).

Щодо аргументу, за яким додатки звичайно вказують на пізнішу версію, Макомбер цитує свідчення Ібн ат-Таїба, що несторіанський патріарх Ішояб ІІІ насправді скоротив анафору. Тому, факт, що Анафора Шарар містить і "слова встановленя і "анамнезу", а анафора Тадея і Марія не мають їх, не обов'язково ставлять під сумнів твердження, що маронітський текст є історично автентичною версією оригінального джерела. З іншого боку, маронітська версія не містить молитов, особливо тих, які як виглядає переривають різні секції анафори, які були пізнішими додатками.

Шарар містить базові різниці у структурі та наповненні у порівнянні з анафоральною традицією Антіохії. Як уже древня анафора особливо для маронітів, вона являє період історії перед тим у якому антіохійська традиція чинила визначний вплив на маронітську літургію. Короткий огляд анафори Шарар вкаже на основні відхилення від антіохійської структури.


Схему можна накреслити наступним чином:


Символ віри

Молитва віри (починається із сирійського слова "шарар")

Молитва приготування (тайно)

Молитва миру (голосно)

Мирствування

Підняття завіси та молитва благословення

Предстоятель благословить Дари

Святкове Славослов'я

Згадка Христа та ін.

Намірення жертви

Діалог молитви прослави та подяки і благословення спільноти

кадження і серія молитов

Молитва прослави та благодарення

Молитва після святих слів встановлення

Анамнеза

(?Приношення кадила)

Поминання Марії

Великі прошення

Епіклеза


Перша молитва анафори Шарар слідує рецитуванню Символа віри і у ній проситься про збереження людей у вірі.

Далі слідує молитва миру у двох частинах. Першу служитель мовить тайно і дякує Богові зате, що Він вибрав його для служіння жертви і молить про силу для призивання Святого Духа на жертву. Друга частина, яку рецитують вголос,  є довгим поетичним описом миру Божого, яким Він явив Себе у історії спасіння. Після мирствування здіймається покров (підіймається завіса) і завершується молитвою благословеня. Служитель творить знак хреста над дарами і рецитує тайно молитву прослави. Слідує святкове славослов'я. Цікаво зауважити тут, що анафора Шарар не має три молитви - миру, возношення рук та покрову - які можна знайти у інших анафорах антіохійського обряду. Це може вказувати на те, що початки Шарару передують часу, коли ці молитви стали сталими частинами літургії.

Слідує довга серія поминань Христа, промисел спасіння, святих Старого і Нового Завітів, царів, вселенських соборів, померлих та тих, які принесли дари для жертви. Можливо ці молитви виникли із древньої практики читати з Книги живих та рецитування диптихів у цій частині літургії.

Серія жертовних намірень являє діалог перед молитвою прослави та благодарення. Після цього діалогу і благословення спільноти, але перед самою молитвою прослави є приношення кадила із кількома молитвами, які спочатку згадують кадження, але також молитви вшанування, поминання та прошення за живих і мертвих. Цікаво зауважити, що приношення кадила у цьому місці є лише у халдейській анафорі та Шарарі серед усіх сирійських літургій.

Тайна молитва після молитви прослави підіймає теми нашої людськості, яка відновилась та возстала з падіння через Божество.

Після слів встановлення, інакше ніж у інших анафорах, є звернення до Христа у другій особі, довга анамнеза у якій підіймаються теми духовного Агнця, принесеного за всіх людей. Молитва, звернена до Тройці передбачає ще одне кадження, але щодо цього можна дискутувати.

Ще одна різниця анафори Шарар та, що великі прошення передують епіклезі. Ця частина починається із молитви зверненої до Марії із проханням про її заступництво. Далі слідують деталізовані поминання за усопших, із особливим відсиланням до Марії та за живих.

Після епіклези немає більших відмінностей між анафорою Шарар та іншими анафорами антіохійського обряду.


Текст

[Благослови, владико.] Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас.

Господи, утверди (шарар) у наших серцях і насади, і встанови у наших душах істинну і непорочну віру, щоб нею ми знайшлися у чистоті та святості перед Тобою протягом життя нашого і щоб вона буладля нас стежкою і дорогою, яка веде до царства небесного. Нею хай будемо ми багатими у Твоїй любові, утвердженими у вірі, і сповненими Твоїм милосердям. Славу возносимо Твоїй Тройці, Отче, Сине і Душе Святий, нині і навіки.

(Тайна молитва) Гоподи, могутній Боже, Ти, виливаючи милості Твої, відвідав убожество наше і встановив нас, слабких і грішних рабів Твоїх на служіння твоїй величі, щоб ми були служителями святого жертовника Твого: укріпи нас силою Духа Твого Святого; сподоби нас відкрити уста наші, щоб призивати Твого Пресвятого Духа на предлежаче принесення це для відпущення гріхів наших і на спасіння душ наших і щоб ми подали один одному мир через поцілунок святий, щоб збагатилися любов'ю Твоєю, утверджені у Твоїй надії та сповнені милістю Твоєю. Ми возносимо славу і благодарення Тобі і єдинородному Синові Твоєму і Святому Твоєму Духові, нині і повсякчас і навіки.

Світлий мир, який переніс ангелів небесних до людей земних із величними благодарними співами і яким вірна церква збагатилася і очі совісті дітей її просвітилися, мир, посланий до святої Діви, Богоматері Марії за посередництвом ангела Гавриїла, який сказав їй: "Мир з тобою, Господь з тобою, з тебе народиться Спас дітей Адамових" — мир, який примирює вищі і нижчі буття і який ангели приходять провістити на землі, мовлячи: Слава в вишніх Богу і на землі мир в людях благовоління -- мир, сповнений життя, яке Господь дав ученикам Своїм у святій горниці Сіону, кажучи їм: "Мир даю вам, мій мир даю вам, мир Отця, який послав мене лишаю вам". Хай мир який був із ними і між ними, Господи, буде між нами по всі дні життя нашого; у милосердю Твоєму прости і омий всі прогрішення, які ми вчинили вольно чи невольно, свідомо чи несвідомо один проти одного, Ти бо єдиний правий. Хай милості Твої, Господи злагоди і миру, будуть з усіма нами.

(Подається знак миру і возноситься завіса)

Анафора

(Служитель творить знак хреста над дарами)

Удостой нас воздавати славу, честь, похвалу і возношення високому буттю Твоєму, Отче покланяємий і родженому та славному Синові Твоєму і живому Твоєму Духові Святому, тепер і назавжди.

Хай злагода Бога Отця всемогутнього, мир Сина, який керує всім і злагода та причастя Святого Духа, який освячує та очищає все буде серед нас по всі дні життя нашого, з нашим жертовником, нашим приношенням, з Твоєю Церквою, Господи, і з усіма дітьми Твоїми, тепер і назавжди.

Поминання

[Благослови, Господи] На цьому святому жертовнику Спаса нашого, пом'янімо Господа нашого Ісуса Христа, Його Благовіщення, Зачаття, Різдво, Хрещення, Приниження, Страсті, Смерть, Розп'яття, Похорон, Воскресіння, Відродження [всього у Ньому], славного Вознесіння до благословенного Отця Його, Сидіння по правиці Пославшого Його у найвищих вивотах, благословенну Марію, святу Діву, яка народила Його, святого Йоана, який хрестив Його, всю святу і славну Церкву, спасенну страстями Його, нині і навіки.

Поминаємо нині на цьому святому жертовнику Спаса нашого всіх отців святих, праведних і світих патріархів, пророків, апостолів, мучеників, ісповідників, священиків, пастирів істинних, православних докторів, всіх вірних і переможних царів, чотири святі і вселенські собори, які усталили для нас істинну і непорочну віру, благословенного святого Марона, святого Симеона стовпника, (ім'я) патріарха нашого, (ім'я),  єпископа нашого, які дані нам Богом, амінь; і всіх тих, хто просив нас пом'янути їх у наших молитвах, нині і назавжди.

Поминаємо нині на цьому святому жертовнику Спаса нашого, вірних, які уснули у вірі істинній від краю до краю вселенної, всіх наших духовних і тілесних отців і братію, всіх усопших вірних, які відійшли з міста цього та з інших місць і районів, тих, які на вигнанні, жертв війни, жертв на морі, всіх пожертих дикими звірами, роздертих хижими птахами, тих, яких спіткали різні смерті у їх істинному християнстві, імена яких Ти, Господи, знаєш і які не мають нікого, хто б за них пожертвував чи приніс жертву, нині і навіки.

Поминаємо на цьому святому жертовнику Спаса нашого, о милостивий Господи Боже, тих, які принесли і пожертвували в домі Твоєму жертви, обіти, первоплоди і  десятини, працю рук їх і піт чола їх, за щасливе упокоєння усопших їх, за благословенну надію і безпеку живих їх, за прощення душам їх і за благословення праці їх, нині і навіки.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, постійну милість та благість Твою. Задля доброти Твоєї, Боже, не згадай прогрішень, які вчинив я, але задля багатства милостей Твоїх, пом'яни мене.

Господи, постав безпеку і мир Твій і церквах Твоїх і монастирях, а також і в серцях наших і у всьому світі, який сотворив Ти благодаттю і милістю Твоєю, нині і навіки.

Молитва хвали і благодарення

(Предстоятель прославляє у формі хреста)

[Станьмо добре] Перед Богом, Який живе від віків і давніший за всі віки, зва живих і за усопших, за далеких і близьких, за убогих і чужинців, за Церкви і монастирі тут і у всіх місцях, за мене, непотрібного грішника, якого Ти визнав гідним, незважаючи на мою недостойність, стояти перед Тобою, щоб Ти пом'янув мене у небесному Твоєму царстві, за душі і духи тих, яких ми поминаємо перед Тобою, Господи і Боже кріпкий, за тих людей, які стоять тут у вірі істинній, очікуючи Твоїх безмежних милостей, за наші гріхи, прогрішення, слабкості, приносимо Тобі, Боже, Отче, Господи всього, це поминання і цю чисту і святу жертву.

(Церква:) Достойно, праведно і спасительно.

(Предстоятель:) Так, Господи, достойно і правильно, праведно і спасительно, істинно і добре, щоб наші буття, помисли і серця завжди возносились у чистоті.

(Церква:) До Тебе, Боже Авраама, Ісаака і Ізраїля, славного і святого Царя вовіки.

(Предстоятель:) Тебе, Господи, Бога Авраама, Спасителя Ісаака, Утішителя Ізраїля, славного і святого Царя вовіки, достойно благодарити, покланяти і прославляти.

(Церква:) Тебе, Отця, Сина і Святого Духа, нині і вовіки.

(Предстоятель благословляє церкву) Господи, знаменуй церкву Твою святим хрестом Твоїм, і вчини нас гідними трапези Твоєї, коли явиться божество Твоє. Простягни правицю милосердя Твого на це місце та всіх вірних жителів його. Бережи їх переможним хрестом Твоїм від злого та сил його, Господи Боже наш, нині і вовіки.

(Диякон:) Перед славними і божественними таїнствами Спаса нашого, молимо милосердя Твоє Господи через кадило, яке ми запалюємо.

(Предстоятель запалює кадило і каже:) Господи всього, любов'ю Твоєю хай молитва наша буде угодна Тобі і хай самі ми станемо приємним кадилом чистотою помислів наших. Хай вогонь істинної любові Твоєї горить у членах спільноти нашої  і хай запах благання нашого буде приємний Тобі. Хай прослава наша буде достатньою, а ми станемо храмами радості і чистоти, щоб нам прийняти бездоганно явління слави Сина Твого, і щоб ми ісповідали благодать Твою, яка дає радість духам нашим з світлом царства Твого, яке дає радість святим, Отче...

Господи, небеса і земля прославляє Тебе; ангели та господьства вихваляють Тебе; херувими чотириликі благословляють честь величі Твоєї; вищі ангели і хори небесні возвеличують служіння божеству Твоєму у страсі і тремтінні. Чесні і благовірні священики процесійно несуть перед святий жертовник святощі Твої у своїх плотських руках зі страхом і трепетом. У милості Твоїй вчини і визнай нас гідними взивати і прикликати Тебе по всі дні життя нашого, бо від Тебе приходить відпущення гріхів і прощення прогрішень, Отче...

Хай живі і усопші пом'януться у жертві цій, яка за них і через них приноситься і хай милості славної Тройці являться на мені, слабкому і грішному, який приніс її, Отче.
Хай пророки, апостоли, мученики, ісповідники, благословенна Марія, яка народила Тебе, святий Йоан, який хрестив Тебе, сімдесять два апостоли заступаються за нас перед Тобою у цій хвилі. 
Хай ангели, начальники ангелів Гавриїл і Михаїл, архангели, начала, сили, престоли, власті, заступаються занас перед Тобою у цю хвилю, щоб, Господи, Ти прийняяв цю жертву з недостойних рук моїх, негодящого грішника і щоб нею Ти подав упокій усопшим, добру надію і безпеку живим за яких і через яких вона жертвується. 
Хай милості славної Тройці являться на мені, кволому і грішному, який приносить її, Отче ...

(Предстоятель кланяється тим, які справо і зліва від жертовника)

Початок анафори

(Тайна молитва:) Слава Тобі, покланяємому і славимому Імені Отця, Сина і Святого Духа, який створив світ своєю милістю і мешканців його милосердям Своїм, і який благодаттю вчинив спасіння смертним.

Господи, тисячі тисяч небесних ангелів покланяються величі Твоїй, і у страсі міріади міріад хорів служителів вогненних і духовних прославляють Тебе. Херувими і Серафими благословляють співаючи святі пісні і виголоси один до одного. Господи, вчини нас гідними милості і милосердя мовити суголосно з ними триразове: 
Свят ...

(Тайна молитва:) Господи, ми, грішні раби Твої, яким Ти дав дар милості безцінний, благодаримо Тебе. Ти одягнув наш людськість, щоб дати нам життя Твоєю божественністю; Ти возніс нашу низкість і підняв падіння наше; Ти дав життя нашій смертності і приніс виправдання нашої грішності; Ти простив гріхи наші, просвітив знання наше, осоромив ворогів наши і прославив смирення наше.

Приносимо хвалу і почитання всім милостям Твоїм щодо нас у Твоїй святій церкві, перед Твоїм відпустительним жертовником, нині і навіки.

(Тайна молитва:) У великих милостях Твоїх, Господи, пом'яни нині всіх праведних і святих отців, у поминання Твого Тіла і Крові, які ми жертвуємо на Твоєму животворящому і святому жертовнику, як Ти, Надіє наша, навчив нас у Твоїй святій проповіді мовлячи: "Я є Хліб Життя, який зійшов з небес, щоб смертні могли жити через Мене".

Слова встановлення

Поминаємо Твої Страсті, Господи, як Ти навчив нас. У ніч, у яку Ти був відданий розпинателям Твоїм, Господи, Ти взяв хліб у Твої чисті і святі руки, Ти глянув до небес до славного Отця Твого, Ти благословив, позначив, освятив, Ти переломив і дав учням Твоїм, благословенним апостолам і сказав їм: Цей хліб є Моїм Тілом, яке ламається і дається за життя світу, на прощення боргів і відпущення гріхів для тих, які його причащаються. Беріть, їжте, і це буде на життя вічне для вас.

Також над чашею, в той самий спосіб Ти благодарив, прославив, Господи, і сказав: Ця Чаша є Моєю Кров'ю, новим завітом, вона проливається за багатьох на відпущення гріхів. Беріть, пийте з неї всі і це буде на прощення боргів, відпущення гріхів і життя на віки віків.

Щоразу, коли ви з'їсте цього Святого Тіла і вип'єте з цієї Чаші життя і спасіння, ви поминатимете Смерть і Воскресіння Господа Вашого аж до великого дня Пришестя Його.

(Церква: Ми поминаємо...)

(Предстоятель:) Покланяємось Тобі, Єдинородний Отця, Первородний Буття, Агнче духовний, який зійшов з висот до низин щоб стати жертвою заступницькою за все людство, волею понести гріхи його, простити грішників Кров'ю Твоєю, і освятити нечистих жертвоприношенням Твоїм. Господи, дай нам жити життям Твоїм істинним, очисти нас духовною покутою Твоєю. Подай нам силу для життя Твоєю життєдайною Смертю, щоб стояти перед Тобою у чистоті, служити Тобі у святості, і жертвувати це приношення божеству Твоєму, щоб благовоління величі Твоєї перебувало з нею, а милості Твої вилляись на нас, Отче ...

Так, просимо Тебе, Єдинородний Отця, Яким сповнився Мир з нами, Сина Вишнього, яким вишнє з нижнім примирилося, Пастиря Доброго, який життя Своє поклав за стадо Своє і визволив його від вовків нищительних, Милосердного Господа, який кинув клич із хреста і зібрав нас із розсіяння марнославного, Ела, Бога діхів і всякої плоті, щоб молитви наші вознеслись до Тебе а милості Твої зійшли на наші прохання. Хай приношення це буде вгодним перед Тобою, присутнім на Твоєму відпустительному жертовнику, у пам'ять Страстей Твоїх. Нею хай святиться божество Твоє, хай сповниться воля Твоя, наші гріхи хай простяться, наші провини усунуться, наші усопші пом'януться. Ми ж благодаримо Тебе, почитаємо і славимо Тебе і Отця Твого, Який послав Тебе на спасіння наше і Твого життєдайного і Святого Духа нині і навіки.

(Можливе приношення кадила)

Хай славна Тройця вдовольниться цим кадилом, цим приношенням і цією чашею. Ними хай душам проститься, духи хай освятяться тих, за кого і через кого це приношення твориться і святиться. Хай милості славної Тройці являться на нас, кволих і грішних, які приносять це, Отче.

(Предстоятель кланяється до тих, які справа і зліва від жертовника)

Прошення

(Тайна молитва:) Мати Господа нашого Ісуса Христа, заступайся за мене перед єдинородним Сином твоїм, народженим тобою, щоб за заступництвом твоїм за мене, о Мати свята, Він простив мої провини і гріхи і прийняв із моїх убогих і грішних рук цю жертву, яка приноситься недостойністю моєю на святому жертовнику (ім'я).

(Тайна молитва:) Господи, приносимо приношення це перед Тобою у пам'ять всіх праведних і святих отців, пророків, апостолів, мучеників, ісповідників і всіх наших патріархів, папу міста Риму, митрополитів, єпископів, хорєпископів, періодевтів, священиків, дияконів, дияконіс, аскетів, дівиць, всіх дітей святої Церкви, позначених відпустительним хрещенням, яким Ти дозволив бути причасниками Тіла Твого.

Особливо і передусім поминаємо святу, славну приснодіву, благословенну Богоматір Марію.

(Диякон:) Пом'яни її, Господи Боже, і нас чистими її молитвами.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, далеких і близьких, живих і усопших, хворих, пригноблених, упосліджених, втомлених і всіх які терплять різноманітні болі.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, духовних і тілесних отців наших; прости їх провини і гріхи.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, тих, які принесли жертви, обіти, первоплоди і поминання, щоб Ти відповів на їх добрі запити з щедрої скарбниці Твоєї.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, тих, які поминають Матір Твою і святих Твоїх, щоб Ти дав їм щасливе воздаяння. Всім, які беруть участь у євхаристії цій, принесеній на цьому святому жертовнику, подай, Господи Благий, воздаяння щасливе у Царстві. Пом'яни, Господи, всіх, хто просив нас пом'янути їх у наших молитвах і прости гріхи їх.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, мене, нікчемного, вбогого і недостойного грішника, вчинившого гріхів і провин знаних і незнаних, вольних і невольних, перед Тобою. Господи, Боже. Євхаристія хай буде поминанням за наших усопших і для нашого прощення.

Епіклеза

Почуй мене, Господи. Почуй мене, Господи. Почуй мене, Господи. Хай Твій Живий і Святий Дух прийде, спочине і перебуде на цій жертві рабів Твоїх. Хай буде вона для тих, які приймуть її прощенням боргів, відпущенням гріхів, благословенним воскресінням з мертвих і новим життям у царстві небесному навіки.

Благодаримо Тебе за Твоє славне Провидіння щодо нас, ми, грішні раби Твої, спасенні переможною Кров'ю, які відкриваємо уста наші, щоб благодарити у святій церкві Твоїй перед відпустительним жертовником Твоїм, нині і навіки.

(Тут мовлять молитви на ламання хліба)

Текст додає наступне прошення у цьому місці: "Пом'яни, Господи Боже, у хвилі цій, кволого і грішного раба Юрія, який написав це, прости і відпусти його борги і гріхи і прости отців його. амінь"

Господня молитва

З дерзновенням, яке від Тебе і з свободою, яка від Тебе, Господи, ми звертаємось до Тебе чистою, святою прийнятною молитвою, яку Ти навчив благословенних учнів Твоїх, кажучи їм: Кожного разу, коли ви збираєтесь в ім'я Моє і святкуєте таїнство це на спомин про Мене, моліться, благодаріть і прославляйте, мовлячи: Отче наш ...

(Тайна молитва:) Господи Боже, просимо і молимо Тебе, щоб милістю Твоєю подав Ти істину Твою в серця наші, любов Твою в совість нашу, і милостиню у дух наш.

Господи Боже, не введи нас у спокусу, бо ми не маємо сили протистояти пасткам спокусника, але спаси і ізбав нас від злого і сил його, пасток, засідок і від всіх його співучасників, пославнців, видінь і наслідків. Бо Тобі належить царство, сила і слава на небі і на землі, Надіє церкви і Спасе дітей її, нині і навіки.

(Тут мовлять молитви на возношення і причастя)

Молитви благодарення

Благодаримо Тебе, живий Агнче Божий, який зійшов з неба на землю, який прийняв тіло людськості нашої і помер за нас, за життя світу і спасіння людства. Ти, Якого пророки і царі видіти бажали і не виділи, сподобив нас, слабаків і грішників, прийняти Тебе у руки наші тілесні і очиститись Тобою. Слава Тобі за милість Твою над нами і Твоїй невимовній величі. Отче ...

Вогню пожираючий, Якого пальці наші несли,  Жива Вуглино, яку губи наші цілували — Серафим був неспроможний взяти його руками своїми, але пророк був спроможний, зробити це і очистився. Очисти, Господи, уста, губи і руки тих, які носили Тіло Твоє. Освяти тіла, душі і духи тих, хто прийняв Кров Твою. Очисти серця їх, їх совість, їх дух, відчуття їх, і їх члени. Познач їх печаттю хреста Твого і осели в них скриту силу Твою...

Господи, Ти накормив нас Тілом Твоїм, не суди нас за множеством гріхів наших, але на милістю Твоєю. Загаси вогонь членів наших. Господи, хай частка наша буне не часткою вогню, але Тебе. Подай нам жити і бути оправданими Тілом і Кров'ю, які ми прийняли і знову приймемо. Ними подай нам отримати нове життя і щоб ми встали по правиці з вибраними Твоїми і з тими, які чинили волю Твою, Господи наш і боже, слава Тобі ...

(Предстоятель завершує, мовлячи:) Мир з вами.

Господи, простри правицю Твою над тими, які прийняли дар Твій. Покропи, Боже, благословення Твої на тіла тих, хто їв Тіло Твоє. Хай уста тих, які спожили Тебе і губи тих, які омочились Кров'ю Твоєю, освятяться. Хай вони будуть захищені від зла тінню крил Твоїх. Хай возстануть вони до правиці Твоєї у час величного явління пришестя Твого із праведними і святими, які любили Тебе і сповнили заповіді Твої.

Хай благодать, благословення, милість і милосердя Господа нашого ісуса Христа супроводить вас, ваші духи і душі тих, які причастились і прийняли Тіло Боже з очистительного жертовника Його. Хай Він буде прощенням ваших боргів, відпущенням гріхів, на щасливе воскресіння з мертвих до життя нового у царстві небесному навки. Амінь.

-------------------------


1 W. Macomber, "The Maronite and Chaldean Versions of the Anaphora of the Apostles," Orienlalia Christiana Periodica, 37 (1971): 56, 79.