Коптійський піснеспів на Різдво Ісуса Христа

 Коптійський піснеспів Різдва, 29 кіяка

1 Дівственне народження і болі родові духовні — чудо дивне, згідно з пророчими словами.
Паралакс.

2 Дивне Різдво: невидимий народжується; Посередником є Архізиждитель,
Господь і Людина.

3 Небесна вагітність, подружня, але без чоловіка; та Він не обмежений місцем — істинний Син Божий.

4 Гусляр промовив у Псалтирі про Істинного, Який прийшов і нас спас.

5 Усі вчителі Риму і мудреці Антіохії зібралися разом у Кесарії та говорили про честь Марії, Святої.

6 У своїй мудрості вони споглядали й говорили про честь її споріднення, про її молитви й пости; і назвали її Всесвятою.

7 Усі вчителі Церкви бачили красу її способу життя і чистоту її дівицтва; і назвали її ім’я — Марія.

8 Усі мудреці Старого Завіту і всі чини Церкви співали піснеспів і алилуя, як подобає їй, аж до кінця світу.

9 Припадаю до ніг твоїх, Владичице наша, Богородице; умоли Господа, Якого зродила єси, щоб Він простив нам наші гріхи.

10 Заступайся за нас, Владичице наша, Богородице Маріє, Мати Спаса нашого, щоб Він простив нам наші гріхи.

 

Кондак св. Романа на Різдво Господа нашого Ісуса Христа

 Кондак св. Романа на Різдво Господа нашого Ісуса Христа, глас 3

Діва днесь Понадсущого родить, а земля вертеп неприступному приносить; ангели із пастирями славословлять, мудреці ж за зорею подорожують: бо для нас зродилось Немовля нове – Предвічний Бог.

Ікоси

1) Вифлеєм відкрив нам Едем – прийдіте, узримо; блаженство укрите знайшли ми – прийдіте, радість райську всередині печери приймімо: там Корінь явився, не зволожений, що вирощує прощення; там Джерело Криниці некопаної явилося, з якого Давид колись вельми пити волів; там Діва, Немовля зродивши, одразу втамувала спрагу Адама і Давида. Тож прийдімо до місця цього, де зродилось Немовля нове – Предвічний Бог!

2) Отець Матері з благовоління Сином став; Спаситель дітей як Дитя у яслах возліг. Пізнавши Його, Мати промовляє: «Що ж це таке, Дитя Моє? Скажи Мені, як в Мене вселився Єси і як зріс в Мені? Бачу Тебе, Лоно Моє, і жахаюся; бо годую молоком — неневісная; і хоча Тебе у пеленах зрю, дівицтво Своє споглядаю запечатаним; Ти бо зберіг його, від Мене зволивши зродитись Немовлям малим – Предвічний Бог».

3) «Що, Царю вишній, із убогими спільного маєш Єси? Нащо до земних прийшов, в печері звеселився і зрадів у яслах, о Небес Зиждителю? Раба Твоя не має місця в домі цім; навіть не те, що місця, а й вертепу, бо і цей — чужий. Воістину, коли дитя зродила Сарра, широку землю в спадщину отримала, а я й тісного ложа не отримала, лише вертеп цей, у якому перебуваєш Єси волею Своєю, Немовля нове – Предвічний Бог».

4) Слова ці таїнственно промовляючи і щиро молячись всі таїнства Відущому, про мудреців, що Немовля шукають, Діва чує й мовить: «Хто ви?» Вони ж у відповідь: «А Ти хто єси, Родителько? І як Такого породила єси? Хто Твій Отець і хто єси, Родителько, — Матір’ю бо і Кормителькою Сина явилася, отцю земному непричетного? Його зорю побачивши, зрозуміли ми, що явилось Немовля нове – Предвічний Бог».