УСТАВ ЗА БОЖОЮ ВОЛЕЮ ТА ЧИН ОМИВАННЯ НІГ
Молитва перша:
«Господи Христе, Боже наш, Ти, з великої Своєї благості і людинолюб’я не погордував омивати стопи святих Твоїх учнів і апостолів, але, готуючись до спасительних і животворящих страждань, опоясавшись рушником і наливши воду в умивальницю, омив їхні стопи, щоб привести їх і тих, хто через них слідує Твоєму прикладу, до висоти смирення Твого! Ти й нині, Господи, будь із нами, недостойними рабами Твоїми, у цій умивальниці, освяти її і через видиме омивання водою даруй нам невидиме зішестя Святого Твого Духа. Захисти наші душі й тіла від усякої диявольської дії та від гадини підступної, що жалить у п’яту, щоб за Твоїм наказом ми мали силу й владу наступати на змій, скорпіонів і на всю силу вражу. Бо Ти єси Цар миру, Бог наш, і Тобі славу возсилаємо разом із безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків».
Молитва друга над водою перед тим, як налити її:
«Господи Христе, Боже наш, єдиний, Хто знає Отця і Отцем пізнаний, і достойним велич Його сповіщаєш, Посереднику між Отцем і створінням, Цілителю душ наших, що дарував роду людському духовні й небесні Твої дари, Ти освячуєш створіння, просвічені Тобою! Ти благодаттю Своєю осяй цю воду, щоб вона стала для всіх нас поминанням Твого святого омиття, яке святим і блаженним Твоїм учням і апостолам передав Єси, омивши їхні стопи й показавши межі смиренномудрості та любові, сказавши: «Як Я вчинив вам, так і ви чиніть один одному». Благаємо Твою непорочну велич: сподоби нас із вірою істинною і розумінням приступити до цього таїнства і укріпи нас, щоб достойно виконували ми Твої святі заповіді, щоб, змивши прилиплий до нас пил провин, ми очистилися від гріхів, що ведуть до смерті, і рушником любові обтирали один одного. Бо Ти єси Той, Хто освячує і очищає нас від гріхів наших, і Тобі славу і благодарення возсилаємо разом із безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
Молитва третя над водою умивальниці:
Диякон: «Ще Господа благаймо».
«Господи, Спасе, Благодійнику душ наших, Ти, що через Своє безмірне людинолюб’я передав учням Своїм взірець любові через омивання стіп і показав намір наставника і послушника! Благодаримо Тебе, Людинолобного Бога, що через Твоє воплочення вказав нам найкращий шлях возвишення — смирення, і попровадив нас рушником опоясаний, і зволив омивати стопи святих Твоїх учнів, і передав нам цей взірець, щоб привести нас до висоти смиренномудрості. І нині, Господи, слідуючи Твоєму прикладу, благаємо і молимо Тебе, Святий: із висот сподоби невидимо бути серед нас, і як тоді благословив, так і нині благослови й освяти цю воду, і вчини, щоб вона стала для нас даром освячення, свідченням любові, взірцем смиренномудрості, щоб і ми, наслідуючи це звершення, прямуючи за правилом і переданням милосердя Твого, омивали стопи один одному і, ставши достойними долі спасенних, сподобилися Твоєї милості та участі зі святими Твоїми учнями. Очисти, Чоловіколюбче, і нашу внутрішню людину через видиме омивання цією водою, даруючи нам невидиме зішестя Святого Твого Духа, і очисти наші душі й тіла від усякої плями, вади й гріха, і дай нам владу наступати на змій, скорпіонів і на всю силу вражу, і направ стопи наші на путь миру, і хай не заволодіє нами всяке беззаконня. Даруй же розсудливість, благопристойне життя і безпеку в подальшому житті, щоб, досягнувши правдивого життя, ми знайшли милість і співчуття на Твоєму страшному суді та сподобилися Твоїх небесних благ. Бо Ти єси Бог наш, Бог милости і спасіння, і Тобі славу й велич возсилаємо разом із Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків».
Диякон: «Голови ваші».
Молитва четверта:
«Господи Христе, Боже наш, Ти звершивши увесь промисел для спасіння роду людського, готуючись зійти на святий і животворящий Твій хрест, у тайній вечері Твоїй передав таїнства Царства Небесного святим і блаженним Твоїм учням і послав їх на благо людей! Ти, омивши їхні стопи, утвердив їх і рушником Своєї благодаті обтер, давши їм знаки і через них нам дати обіцяв. Ти дав нам приклад омивати стопи один одного і блаженними назвав нас, якщо це чинимо. Ти Сам, Господи, Людинолюбний і Всеблагий, освяти нас в Ім’я Твоє святе і дай нам через нього мати чисте і правдиве серце для виконання всіх Твоїх заповідей, щоб, очищаючись від усякого підступу й лицемірства, ми з’єдналися один з одним через Твоє святе Ім’я, зв’язані узами миру й любові. Бо Ти єси Бог наш і мир наш, що благословляє і освячує все, і Тобі славу і благодарення возсилаємо разом із безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворчим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
Після завершення молитов патріархом, диякон:
«У мирі Господеві помолімся.
— За мир з висот.
— За мир усього світу.
— За цей святий дім.
— За святу єдину соборну Церкву.
— Щоб зійшов Дух Святий і благословив та освятив душі наші, Господа благаймо.
— За отця і патріарха нашого.
— За присутніх єпископів, ім’ярек.
— За прощення.
— За вислухання.
— І щоб ми стали достойними цієї таїнственної служби, і щоб очистилися наші душі й тіла від усякого осквернення плоті й духу, усильно помолімся».
— Заступи, спаси…
— Пресвяту…
Священник: «Бо подобає».
Відразу «Господи, візвав», глас пл. 2 (Шукай раніше в каноні ‘5 пісня’):
Сою́зом любо́ви єдна́лися Апо́столи, Влади́ці всіх – Христо́ві себе́ віддаючи́, го́жі но́ги очища́ли, благовісту́ючи всім мир.
Зда́тна втри́мувати невтри́мну і високоле́тну у повітрі во́ду, прибо́ркувати безо́дні і вгамо́вувати моря́, Бо́жа Му́дрість во́ду в умива́льницю влива́є, і умива́є но́ги рабів Влади́ка.
Явля́є у́чням о́браз смире́ння Влади́ка: Хто у хма́ри зодяга́є небозвід, опоя́сується рушнико́м і приклоня́є коліна, щоб раба́м оми́ти но́ги, – Той, у Чиїй руці ди́хання всіх су́щих.
На «Слава», глас 1:
Опоясавшись рушником і омивши стопи Твоїх учнів, Христе Боже, змий із наших душ скверну і опоясай нас духовними узами, щоб виконувати заповіді Твоєї доброти.
Відразу «Світло тихе».
Псалт, прокимен, глас 4: «Кроки мої направ за словом Твоїм».
Стих: «Визволи мене від наклепу».
Читання з Послання до Євреїв (11:19–25). Початок: «Браття, маючи відвагу входити до святині». Кінець: «оскільки бачите, що наближається день».
Алилуя, глас пл. 4. Стих: «Я роздумував над шляхами Твоїми».
Диякон: «І щоб сподобитися…», а протопресвітер читає Євангеліє від Йоана (13:3–11). Початок: «Знаючи ж Ісус, що все дав Йому Отець у руки». Кінець: «не всі ви чисті». Шукай у літургії Четверга.
Патріарх знімає омофор і фелон, опоясується рушником на стегнах. Слухаючи Євангеліє, він чинить так із кожним по черзі. Коли наливають воду в умивальницю, він одразу починає омивати стопи клириків. Вони сидять, а патріарх, стоячи, омиває їхні стопи, обтирає рушником, яким опоясаний, цілує стопу і дає кожному монету. Так має відбуватися: починає від останніх до перших. Тих, чиї стопи омиваються, має бути дванадцять: три піддиякони, три диякони, три пресвітери, два єпископи і один митрополит. Коли він завершує з одинадцятьма, підходить до митрополита. Тоді протопресвітер промовляє: «Підходить до Симона Петра», і патріарх омиває його. Коли починає омивати, ті, чиї стопи вже омиті, співають «Помилуй мене, Боже», а псалти та решта клиру, стоячи двома хорами навколо, співають ці стихири:
Глас 1:
Ти, що омив стопи святих учнів, очисти й нас від наших беззаконь.
Глас 2. Стих: «Блаженні непорочні».
Готові прийняти велику благодать, вірні, благоговійно приступімо до дорогоцінної умивальниці, не змиваючи бруд плоті, але таїнственно освячуючи душі. Бо Христос, Спаситель наш, що споглядає на землю і змушує її тремтіти, схиляється і торкається земних стіп, даруючи безпечний наступ на всяку силу вражу. Йому з вдячністю закличмо: «Ти, що вказав нам найкращий шлях возвишення — смирення, спаси нас, Благий, як Людинолюбець».
Глас 2. Стих: «Тоді не осоромлюся, коли…»
Петро благоговів перед тим, щоб його стопи омилися непорочними руками, якими був створений Адам. Але, почувши: «Якщо не омию тебе, не матимеш частки зі Мною», тремтячи від великого страху, взивав до Тебе, Господи: «Не лише стопи мої омий, але й руки, і голову!» О величні дари Господні! Він чинить учнів Своїх причасниками благодаті і обіцяє їм мати частку з Ним у невимовній славі, як і в чаші таїнственній сказав, що питиме її новою з ними в Царстві Небесному. Сподоби й нас цього, як Милостивий і Людинолюбний.
Слава, глас пл. 4:
Днесь Неприступний природою приймає на Себе діло раба: опоясався рушником Той, Хто покриває небо хмарами, налив воду в умивальницю Той, Хто розсік Червоне море, і, схиливши коліна, почав омивати стопи учнів і обтирати рушником, яким був опоясаний. Коли ж омив стопи їхні, сказав їм: «Ви чисті, але не всі». Бо знав Того, хто Його зрадить.
Після цього завершується умивання. Одразу архидіякон співає стихиру, глас пл. 4:
Ти, Спасе, омив стопи Твоїх учнів як Учитель благий і Господь слави, подаючи взірець роду людському. Боже, будь милостивий до мене і спаси мене.
Потім клир виголошує многоліття патріарху. Тоді він одягає фелон і омофор, і архидіякон промовляє: «І щоб сподобитися… Премудрість, Прості! Слухаймо». Патріарх читає Євангеліє від Йоана (13:12–17). Початок: «Коли омив». Кінець: «чините це».
Відразу: «Сподоби, Господи, цей вечір».
Стихира, глас 1, до «Всехвальні мученики»:
Твою страшну руку, Всеблагий, простягни, торкнися сердець радів Твоїх, даруй з висоти Твоє освячення і просвітлення Твоє пошли в Твою божественну умивальницю. Змий увесь бруд наших пристрастей і провин і даруй Твоїми божественними шляхами ходити.
Подібна. Стих: «Ще більше омий мене».
Днесь небо, бачачи з висоти, як Ти, Христе, главу схилив, освячується, земля радіє божественній вечері Твоїй, і води тішаться, ллючись в умивальницю. Тож помилуй і нас, послушних омиттю Твоєму й благості Твоїй.
Подібна. Стих: «Окропи мене іссопом».
Укріпи, Людинолюбче, внутрішню п’яту нашу, щоб могли ми наступати на страшних змій і скорпіонів вражих, і благодаттю переселятися на шлях небесний, щоб радісно причаститися горньої Пасхи Твоєї і вшанувати благість Твою.
Слава, глас 2, на «Коли з древа»:
Коли Ти, Христе, опоясав стегна рушником і налив воду в умивальницю, омив стопи слуг, коліно прихилив, сонми ангелів із трепетом дивувалися, невимовне упокорення Твоє бачачи. Тоді учням взірець смирення показав Єси. Слава людинолюб’ю Твоєму, Спасе наш.
Відразу: «Нині відпускаєш». Катавасія: «Коли славні учні».
Молитва відпусту:
«Господи Боже наш, Вседержителю, благодаримо Тебе за все, через усе і в усьому, бо Ти сподобив нас у час цей звершити взірець святого омивання Твого, яке Єдинородний Твій Син, Господь і Бог наш, і Учитель показав Своїм учням. Благаємо Тебе, Людинолюбний і Благий, прости нам численні гріхи і помилуй нас по множеству милостей Твоїх. Даруй Твій мир назавжди Твоїй святій Церкві, збережи нас у мирі, любові й однодумності у страсі Твоєму, дотримуючись усіх Твоїх заповідей у цьому віці. У прийдешньому ж усіх нас зроби причасниками вічних благ через Єдинородного Твого Сина, з Яким Ти благословенний і прославлений разом із Пресвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом, за заступництвом Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, святих небесних сил, Предтечі Йоана, святих і всехвальних апостолів і всіх святих, що одвіку угодили Тобі, нині, і повсякчас, і на віки віків».
Відразу відбувається читання.
Немає коментарів:
Дописати коментар