Тоді патріарх замикає Святий Гріб і забирає ключі з собою, після чого гасять усі лампади в храмі. Патріарх підіймається до Катехуменів, щоб співати свої часи. Коли настає дев’ятий час, дзвонять, і він сходить, щоб звершити службу, як належить для вечірні та літургії.
Служба ввечері відбувається так.
Коли настає дев’ятий час (= 15:00), патріарх із кліром, зодягнені в біле, сходить до Святого Воскресіння без світла і кадіння. Тоді починають вечірню позаду Святого Гробу в тиші. «Благослови, душе моя». Виголошують «Блажен муж», «Господи, взиваю», глас 1.
Воскресні стихири на «Господи, взиваю», глас 1:
Вечірні на́ші моли́тви прийми́, Святи́й Го́споди, і пода́й нам відпу́щення гріхів, Ти бо єси́ Єди́ний, Хто яви́в у світі Воскресіння.
Глас 1:
Обійдіте, лю́ди, Сіо́н і обійміте його́, і відда́йте в ньо́му сла́ву Воскре́слому із ме́ртвих, Він бо єсть Бог наш, що відкупи́в нас від беззако́нь на́ших.
Глас 1:
Прийдіте, лю́ди, заспіва́ймо і поклонімся Христо́ві, сла́влячи Воскресіння Його́ із ме́ртвих, Він бо єсть Бог наш, що від облу́ди во́рога світ відкупи́в.
Східні, глас 1:
Веселітеся, небеса́! Засурміте, підва́лини землі! Возгласіте, го́ри, весе́лість! Ось бо Еммануїл гріхи́ на́ші до Хреста́ пригвозди́в, і, життя́ дару́ючи, смерть умертви́в, Ада́ма воскреси́вши, як Людинолю́бець.
Ти, Спасе, що добровільно прийняв хрест, поховання зазнав і воскрес із мертвих, Христе Боже наш, знищ, як милостивий, варварські народи силою Твоєю і спаси тих, що славлять, Милосердний, Твоє триденне воскресіння.
Пло́ттю добровільно розп’я́того за нас, постражда́лого і погребе́нного, і воскре́слого із ме́ртвих оспіва́ймо, промовля́ючи: «Утверди́ правосла́в’ям Це́ркву Твою́, Хри́сте, й умиротвори́ життя́ на́ше, як Благи́й і Людинолю́бець!»
Отцю́ собезнача́льне і співвічне Сло́во, що з діви́чої утро́би ви́йшло невисловле́нно, і хрест і смерть за нас добровільно прийняло́, і воскре́сло у сла́ві, – Його́ оспіва́ймо, промовля́ючи: «Життєда́вче Го́споди, сла́ва Тобі, Спа́се душ на́ших!»
Царе́м бу́дучи не́ба і землі, Неосягне́нний, Ти добровільно був розп’я́тий з чоловіколю́бства. Ад, зустрівши Тебе́ на спо́ді, гіркоти́ зазна́в, а ду́ші пра́ведних, прийня́вши – возра́дувалися; Ада́м же, поба́чивши Тебе́, Творця́, в підземе́ллях, воскре́с. О чу́до! Як скуштува́ло сме́рти Життя́ всіх? Лише́ тому́, що захотів Він просвітити світ, яки́й взива́є і промовля́є: «Воскре́слий із ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тобі!»
Слава, глас 1:
Всесвітню сла́ву, що од люде́й процвіла́ і Влади́ку породи́ла, Небе́сну Бра́му – оспіва́ймо Марію Діву, Безпло́тних пісню і вірних окра́су. Вона́ бо яви́лась Не́бом і Хра́мом Божества́; Вона́, перегоро́ду ворожне́чі зруйнува́вши, мир ввела́ і Ца́рство відкри́ла. Її, о́тже, трима́ючись, як віри я́коря, Оборо́нцем ма́ємо од Неї зро́дженого Го́спода. Дерза́й же, дерза́й, наро́де Бо́жий, бо Він перемо́же ворогів, як Всемогу́тній.
Відразу звершується вхід і «Світло тихе», і відбувається катедра. Співець виголошує прокімен: «Господь воцарився, у красу зодягнувся». Стих: «Зодягнувся Господь у силу і препоясався». Стих: «Бо Він утвердив вселенну, що не похитнеться».
Тоді читці починають читати п’ятнадцять пророцтв так:
1. Буття (1:1–5): «На початку створив Бог небо і землю». Кінець: «і настав ранок, день перший».
2. Ісаї (60:1–16): «Світися, світися, новий Єрусалиме». Кінець: «і визволяє тебе Бог Ізраїля».
3. Вихід (12:1–11): «Сказав Господь до Мойсея: цей місяць». Кінець: «і їжте його поспішно; це Пасха Господня».
Відразу прокімен, глас 3: «Господь — просвітлення моє і Спаситель мій, кого убоюся?» Стих: «Господь — захисник життя мого».
4. Йона (1–4): «Було слово Господнє до Йони, сина Аматії». Кінець: «чи ліворуч, і худоби багато».
5. Ісус Навин (5:10–15): «Розташувалися сини Ізраїля в Галгалах». Кінець: «і вчинив Ісус так».
6. Вихід (13:20–15:19): «Рушили сини Ізраїля із Сокхоту». Кінець: «а сини Ізраїля йшли посуху серед моря».
На цьому пророцтві шикуються два хори, а між ними три співці. Коли дійде до «Заспіваймо Господеві», три співці заспівують, а два хори відповідають: «Бо славно прославився». І так, доки не скажуть: «а сини Ізраїля», тоді співають «Заспіваймо» на глас 2.
7. Софонії (3:8–15): «Так говорить Господь: чекай Мене до дня воскресіння Мого на свідчення». Кінець: «і не побачиш зла більше».
8. 3 Царств (17:2–24): «Було слово Господнє до Іллі». Кінець: «і слово Господнє в устах твоїх правдиве».
9. Ісаї (61:20–62:5): «Нехай радіє душа моя в Господі». Кінець: «так зрадіє Господь над тобою».
10. Буття (22:1–18): «Бог випробовував Авраама і сказав до нього». Кінець: «за те, що ти послухав голосу Мого».
11. Ісаї (61:1–10): «Дух Господній на Мені, бо помазав Мене». Кінець: «і радістю зрадіють у Господі».
12. 4 Царств (4:8–37): «Сталася днина, і перейшов Єлисей». Кінець: «і взяла вона сина свого, і вийшла».
13. Ісаї (63:11–64:5): «Так говорить Господь: де той, що вивів». Кінець: «і згадають путі твої».
14. Єремії (31:31–34): «Так говорить Господь: ось ідуть дні». Кінець: «не згадаю більше».
15. Даниїла (3:1 і далі): «Вісімнадцятого року». Кінець: «оспівуємо, благословимо, поклоняємося Господеві».
І знову стають два хори та інші три співці, щоб співати «Благословіть усі діла Господні Господа» на глас пл. 1, а два хори відповідають: «Оспівуйте і превозносіте Його повіки». І так до кінця пророцтва.
Відразу патріарх входить до Святого Вівтаря і благословляє кадило митрополитів, єпископів і пресвітерів. Він разом із архієреями та священиками починає кадити храм ззовні Святого Гробу, обходячи його тричі, коли той замкнений, і так само храм тричі. Потім виходять і підіймаються до Святої Голготи після кадіння внизу, а також до Святого Саду, храму Святого Костянтина і Святої В’язниці, доки не дійдуть до брами Святого Воскресіння, що зветься Брамою Мироносиць. Тоді піддиякони забирають кадильниці від архієреїв і священиків, і всі входять до Святого Вівтаря. Патріарх починає «Господи, помилуй» протяжно і невпинно.
Тоді патріарх виходить із Вівтаря разом із архидияконом і протодияконом, які тримають його за руки з обох боків; попереду йде сакеларій, а за ним слідують парамонар і кастрісій. Патріарх падає ниць перед Святим Вівтарем на землю і молиться зі сльозами за прогрішення народу, простягаючи руки до неба. Це чинить тричі, і ті, що з ним, так само. Народ невпинно взиває голосно «Господи, помилуй». Коли патріарх із супроводом входить до Святого Гробу, він тричі падає ниць, молиться і благає за себе і народ. Тоді запалює святе світло, передає його архидиякону, а той — народу. Після цього патріарх із супроводом виходить, співаючи стихира, глас 1. Відразу літія до храму Святого Костянтина.
Світи́ся, світи́ся, нови́й Єрусали́ме, сла́ва бо Госпо́дня на тобі возсія́ла! Лику́й ни́ні і весели́ся, Сіо́не! А Ти, Чи́стая, красу́йся, Богоро́дице, воста́нням Рожде́ння Твого́.
Стих: «Тобі належить пісня, Боже, в Сіоні, і Тобі воздасться молитва в Єрусалимі», глас 1.
Світися, світися, новий Єрусалиме, світло бо прийшло до тебе, і слава Господня над тобою зійшла; дім цей Отець збудував; дім цей Син утвердив; дім цей Дух Святий оновив, просвіщаючи, укріпляючи і освячуючи душі наші.
Стих: «Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого».
Два хори співають послідовно «Світися, світися, новий», і так співаємо «Хваліте Бога у святих Його», «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові», і так, доки не завершать три псалми до храму Святого Костянтина з лампадами.
Відразу «Сподоби, Господи, цього вечора», і після «Сподоби» співаємо стихири, глас [немає вказівки], на «О дивне чудо»:
Світло вечірнє возсіяло всім, що в темряві, Пасху і воскресіння таїнственно провіщаючи; ось бо, як сплячий, із мертвих встає Господь, Христос, розтрощивши брами і засуви божественною силою, і оновлює всіх, що в Аді зотліли, як Бог безсмертний, зруйнувавши силу смерти.
Стих: «Світло засяяло праведному і правим серцем радість».
Подібний:
Возсіяв нам всесвітлий і величний вечір Христового воскресіння, таїнственно просвіщаючи нині світ, на радість оживляючи духи живих і мертвих; тому, вірні, Господеві свято духовне святкуймо, як від темряви визволені, і світлом пізнання славного воскресіння душі наші просвітивші.
Стих: «У світлі Твоєму побачимо світло; продовжи милість Твою».
Подібний:
Єрусалиме, просвітися, Сіоне, веселися; небеса, радуйтеся; земле і все на ній, обновляйтеся; апостоли Христові з мироносицями до гробу поспішіть; проповідуйте всюди Спасове із мертвих воскресіння, і хай світ духовно святкує вечір суботи - Пасхи провісника.
Слава, глас 1:
«Цар небес через чоловіколюбство добровільно був розп’ятий і добровільно похований». Шукай на «Господи, візвав»; написано.
Відразу «Нині відпускаєш». Сідальний відпустительний, глас 1: Хоч камінь запечатали Юдеї і воїни стерегли пречисте твоє тіло, воскрес ти, тридневний Спасе, даруючи світові життя; ради цього сили небесні взивали до тебе, Життєдавче: Слава воскресенню твоєму, Христе, слава царству твоєму, слава промислові твоєму, єдиний Людинолюбче.
Потім патріарх виголошує молитву і підіймається до Хрещальні, щоб хрестити, а потім повертається до храму Святого Костянтина і починається літургія.
Служба літургії в храмі Святого Костянтина
Стихира на вхід, глас пл. 4: «Ангел Твій, Господи, що проповідав воскресіння, варту настрашив, а жонам провістив, мовлячи: «Пощо шукаєте живого між мертвими? Він, яко Бог, воскрес і світові життя дарував»».
Відразу Слава, глас пл. 2, кондак:
Той, Хто замкнув безодню, мертвим бачиться, і, обвитий смирною і плащаницею, як смертний, Безсмертний кладеться в гробі; жінки ж прийшли намастити Його, гірко плачучи і взиваючи: «Це субота найблагословенніша, в якій Христос, спочивши, воскресне на третій день».
Замість Трисвятого співаємо: «Всі, що в Христа хрестилися, в Христа зодягнулися, алилуя».
Відразу прокимен, глас пл. 4: «Нехай уся земля поклониться Тобі і співає Тобі». Стих: «Воскликніть Господеві, вся земле».
До Римлян, послання Павла, читання (6:3–11): «Браття, всі, що хрестилися в Христа, в смерть Його хрестилися». Кінець: «живучи Богові в Христі Ісусі, Господі нашім».
Замість «Алилуя» співаємо цю стихиру, глас важкий: «Воскресни, Боже, що судиш землю». Стих: «Бог став у сонмі богів, а посеред богів судить».
Другий диякон читає Євангеліє. Від Матея, святого Євангелія (28:1–7): «Після суботи, як розвиднялося». Кінець: «там Його побачите».
Стихира, що співається на [перенесенні] святих [дарів], глас 1:
Про знамення світлого й славного свята Воскресіння дізнавшись, учениці Господні благовістили це апостолам, кажучи: «Не ховайтеся більше, але проповідуйте триденне воскресіння Спасителя. Він ад розорив і дарував нам нетління, життя і воскресіння, як благий і людинолюбний».
Стих: «Вияви силу Твою і прийди».
Замість херувимської пісні, стихира, глас пл. 4:
Воскрес Єси, Христе, з гробу яко Могутній і посоромив тих, що ненавиділи Тебе. Вони бо просили Пилата тіло Твоє стерегти, і печатями камінь запечатали, і сторожу поставили. О, яке їхнє закам’яніння! Не бажаючи того, вони самі показали воскресіння. Не маючи наміру, виявили добродіяння нам, що віруємо в Тебе. Бо так само, як Ти з’явився у світі, утробу Діви нетлінною зберігши, так і з гробу воскрес Ти, коли ще був запечатаний камінь, показуючи Твоє Божество. Тож усі, радіючи, взиваймо: визволи народ Твій, Людинолюбче, із рук варварів, що ведуть проти нас війну, і спаси душі наші.
Тоді патріарх доручає протопресвітеру звершувати літургію, а сам сходить, щоб служити в Святому Гробі, всередині, на Святому Камені. Патріарх із архидияконом входять до Святого Гробу, щоб звершити літургію Якова.
Архидиякон починає: «Премудрість, прості, слухаймо святого Євангелія». Патріарх читає Євангеліє. Від Йоана (20:1–18): «У перший день після суботи приходить Марія Магдалина». Кінець: «і це сказав їй».
Потім [переносять] святі [дари], як раніше.
Причасний: «Тіло Христове прийміте, джерела безсмертного споживіте». Алилуя, глас пл. 2: «Воскрес, як сплячий, Господь і встав, спасаючи нас». Алилуя.
Молитва відпусту (за амвоном), на Велику Суботу:
«Боже, що приборкав великого кита і в серці землі розтрощив змія-супротивника - розум великий ассірійців - і поставив його на посміх; Ти переможно ликував над смертю і кайдани її розірвав, просвітив темряву і виявив сокровенне, посоромив диявола і вигнав із землі оману ідолопоклонства, розтрощив мідні брами і визволив святі душі, що утримувались в Аді найглибшому, зітри палаючі стріли лукавого, вчини нас співцями Твоїх страстей, щоб, сподобившись слави Твого воскресіння з мертвих, ми прославляли Тебе, Подателя і Причину всіх благ, з безначальним Твоїм Отцем і пресвятим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
Відразу відпуст.
Коли завершуємо божественну літургію на Святому Камені і відпускаємо, мироносиці залишаються, прийшовши до пресвятого і животворчого Гробу, кадять і намащують його. Коли вони звідти виходять і весь народ покидає храм, храм замикають, і ніхто там не залишається. Храм лишається замкненим, доки патріарх із клиром не зійде на глибокій зорі.
Служба на Святу і Велику Неділю Пасхи
На утреню весь клір збирається в Патріархії, у Секреті, де патріарх і клір переодягаються в білі ризи, і це відбувається на глибокій зорі. Відразу патріарх сідає, благословляє свічки, піддиякон кадить їх, а всіх окроплює рожевою водою. Потім запалюють свічки, другий диякон несе хрест і дві свічки попереду патріарха з лампадою, і так вони процесійно йдуть до храму Святого воскресіння, співаючи стихиру, глас пл. 4: «Ангел Твій, Господи, що сповістив воскресіння», і кондак, глас пл. 4: «Хоч і в гробі зійшов Ти». І так, доки не дійдуть до Царської Брами храму Святого Воскресіння, яка залишається замкненою.
Відразу архидиякон гучно виголошує: «Благослови, владико». Протоієрей голосно каже: «Слава святій, єдиносущній і животворящій Тройці завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
Тоді патріарх ясним голосом проголошує: «Воскресіння день, і початок гідний, просвітімося урочистістю і одне одного обіймімо». Тричі. Потім каже: «Промовмо, браття, і тим, що ненавидять нас, простім усе задля воскресіння і так взиваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».
Клир відповідає: «Христос воскрес із мертвих».
Патріарх: «Нехай воскресне Бог, і розсіються вороги Його, і нехай біжать від лиця Його ті, що ненавидять Його».
Народ: «Христос воскрес із мертвих».
Патріарх: «Як щезає дим, нехай щезнуть; як тане віск від лиця вогню, так нехай загинуть грішники від лиця Божого, а праведні нехай возвеселяться».
Клир: «Христос воскрес із мертвих».
Патріарх: «Це брама Господня, праведні ввійдуть до неї».
Клир: «Христос воскрес».
Патріарх: «Це день, що його створив Господь, возрадуймося і возвеселіміся в нім».
Клир: «Христос воскрес із мертвих».
Патріарх: «Відчиніть мені брами правди, увійду до них, прославлю Господа».
Відразу архидиякон гучно виголошує: «Христос воскрес із мертвих». Брами відчиняються, і патріарх із клиром входить до храму, співаючи «Христос воскрес».
Патріарх із архидияконом входять до Святого Гробу, лише вони двоє, а мироносиці стоять перед Святим Гробом. Тоді патріарх виходить до них і каже: «Радуйтеся, Христос воскрес». Мироносиці падають до ніг його, а вставши, кадять патріарха, виголошують йому многоліття і йдуть на місце, де за звичаєм стоять.
Тоді патріарх, стоячи перед Святим Гробом, радісним голосом починає канон.
Канон, глас 1. Твір Йоана.
Пісня 1:
Воскресіння день, просвітімся, лю́ди: Па́сха, Госпо́дня Па́сха! Від сме́рти бо до життя́ і від землі до небе́с Христо́с Бог нас перевів, співців пісні перемо́жної.
Очи́стьмо чуття́, і у́зримо непристу́пним світлом воскресіння ся́ючого Христа́, і як «Ра́дуйтеся!» мо́вить – я́сно почу́ймо, співці пісні перемо́жної.
Небеса́ неха́й досто́йно веселя́ться, земля́ ж неха́й ра́дується, святку́є ж хай і світ ви́димий уве́сь і неви́димий: Христо́с бо воста́в, весе́лість вічна.
Пісня 3:
Прийдіте, пи́ймо пиття́ нове́, не з ка́меня безплідного чудодієне, але́ нетління джерело́, ви́точене з гро́бу Христо́м, в Яко́му утве́рджуємось.
Ни́ні все напо́внилося світлом, і не́бо, і земля́ і підземе́лля: хай же святку́є все творіння воста́ння Христо́ве, в Яко́му утве́рджується.
Вчо́ра співрозпина́вся я з Тобо́ю, Хри́сте, – востаю́ днесь із Тобо́ю воскре́слим; співпогреба́вся я з Тобо́ю вчо́ра: Сам просла́в мене́ з Собо́ю, Спа́се, у Ца́рстві Твоїм!
Відразу співці підіймаються на амвон, а доместик, переодягнений і з … золотими
Іпакой, глас 4:
Ви́передили світа́нок по́други з Марією і, знайшо́вши ка́мінь відва́леним від гро́бу,* почу́ли від Ангела: «У світлі надвічному Су́щого – чому́ се́ред ме́ртвих шука́єте як люди́ну?* Погля́ньте на погреба́льні пелени́, біжіть і світові звістіте,* що воста́в Госпо́дь, умертви́вши смерть,* Він бо є Син Бо́га, що спаса́є рід лю́дський!»
Пісня 4:
На боже́ственній сторо́жі богомо́вний Авваку́м хай ста́не з на́ми і пока́же світлоно́сного Ангела, що я́сно гово́рить: «Днесь – спасіння світові, бо воскре́с Христо́с, я́ко Всеси́льний».
Му́жем, що як пе́рвісток отвори́в дівственну утро́бу, яви́вся Христо́с; а як да́ний на пожи́ву, Агнцем назва́вся, непоро́чним же – бо не звідав скве́рни, на́ша Па́сха; і як Бог істинний, доско́налим зве́ться.
Як однорічний Агнець, благослове́нний на́м віне́ць – Христо́с, власновільно за всіх зако́лений був – Па́сха очи́щення, і зно́ву із гро́бу нам зася́яв прекра́сним Со́нцем пра́вди.
Богооте́ць Дави́д пе́ред ве́тхим ковче́гом скака́в, танцю́ючи; ми ж, наро́д Бо́жий святи́й, проо́бразів здійснення ба́чачи, веселімося богонатхне́нно, бо воскре́с Христо́с, я́ко Всеси́льний.
Пісня 5:
Ли́ньмо з глибини́ ра́ннього ра́нку і, за́мість ми́ра, пісню принесім Влади́ці, і Христа́ у́зримо – пра́вди Со́нце, що всім життя́ засвічує.
Безмірне Твоє́ милосе́рдя ба́чачи, а́довими у́зами зв’я́зані до світла йшли́, Хри́сте, весе́лими нога́ми, Па́сху хва́лячи вічную.
Приступім, свічоно́сні, до Христа́, що як Жени́х вихо́дить із гро́бу, і святку́ймо зі святолю́бними ви́шніми чи́нами Па́сху Бо́жу спаси́тельну.
Пісня 6:
Зійшо́в єси́ в глиби́ни підзе́мні і сокруши́в єси́ за́суви вічні, що держа́ли зако́ваних, Хри́сте, і тридне́вний, як із кита́ Йо́на, воскре́с єси́ із гро́бу.
Зберігши цілими печа́ті, Хри́сте, воста́в єси́ із гро́бу, як і ключів Діви не пору́шив у різдві Твоїм, і отвори́в єси́ нам ра́йські две́рі.
Спа́се мій, жива́ і незаколе́нна же́ртво! Ти як Бог, Сам Себе́ добровільно принісши Отце́ві, воскреси́в єси́ з Собо́ю всеро́дного Ада́ма, воскре́снувши з гро́бу.
Відразу два хори і співак співають кондак, глас пл. 4:
Хоч і у гріб зійшо́в Ти, Безсме́ртний,* та а́дову зруйнува́в Ти си́лу,* і воскре́с єси́ як перемо́жець, Хри́сте Бо́же,* жінка́м-мироно́сицям звісти́вши: «Ра́дуйтеся!»* і Твоїм Апо́столам мир дару́ючи,* па́дшим даючи́ воскресіння.
Ікос:
Су́ще пе́ред со́нцем Со́нце, що зайшло́ коли́сь у гріб, – Його́, приспівши пе́ред світа́нком, шука́ли як світла дня мироно́сиці-діви і одна́ до о́дної взива́ли: «О други́ні!
Прийдіте, па́хощами пома́жмо Тіло життєно́сне і погребе́нне – плоть, що воскреша́є па́дшого Ада́ма і лежи́ть у гро́бі. Ходімо, поспішім, на́че волхви́, і припадім, і принесім ми́ро як дари́ вже не пелена́ми, а плащани́цею Обви́тому, і запла́чмо, і закли́чмо:* О Влади́ко, воста́нь, па́дшим даючи́ воскресіння!»
Відразу: «Воскресіння Христове бачивши, поклонімося Господу» тричі.
Пісня 7:
Той, Хто о́троків із пе́чі ви́зволив, ста́вши люди́ною, стражда́є як сме́ртний і стражда́нням зодяга́є сме́ртне у красу́ нетління, Єди́ний благослове́нний Бог отців і препросла́влений.
Жінки́ богому́дрі з ми́ром услід Тобі поспіша́ли; але́ Кого́ вони́, як ме́ртвого, зі сльоза́ми шука́ли – Тому́ поклони́лися, радіючи, як живо́му Бо́гові, і Па́сху та́йну у́чням Твоїм, Хри́сте, благовісти́ли.
Сме́рти святку́ємо умертвіння, Аду зруйнува́ння, іншого життя́ вічного перви́ни, і натхне́нно оспівуємо Пови́нного – Єди́ного благослове́нного Бо́га отців і препросла́вленого.
Яка́ воістину свяще́нна і всесвятко́ва оця́ спаси́тельна ніч, і світлозо́ра – світлоно́сного дня Воста́ння провісниця: в ній бо надчасо́ве Світло із гро́бу пло́ттю всім зася́яло!
Пісня 8:
Сей уро́чий і святи́й день, пе́рший від субо́ти, ца́рственний і чільний – над свя́тами свя́то і над торжества́ми торжество́, в яко́му благословимо́ Христа́ на віки!
Прийдіте, ново́го виногра́дного пло́ду, Боже́ственної весе́лости – у знаме́нному дні воскресіння – Ца́рства Христо́вого причастімся, оспівуючи Його́, як Бо́га, на віки.
Возведи́ о́чі твої, Сіо́не, і погля́нь довко́ла: ось бо зійшли́ся до те́бе, на́че богосвітлі світи́ла, від за́ходу, і півночі, і мо́ря і схо́ду діти твої, в тобі благословля́ючи Христа́ на віки.
Отче Вседержи́телю, і Сло́ве, і Ду́ше, в Трьох Іпоста́сях з’є́днане Єство́, надісто́тне і надбоже́ственне, – в Те́бе ми хрести́лися і Тебе́ благословимо́ по всі віки!
Пісня 9:
Світи́ся, світи́ся, нови́й Єрусали́ме, сла́ва бо Госпо́дня на тобі возсія́ла! Лику́й ни́ні і весели́ся, Сіо́не! А Ти, Чи́стая, красу́йся, Богоро́дице, воста́нням Рожде́ння Твого́.
О боже́ственне, о лю́бе, о пресоло́дке Твоє́ сло́во! З на́ми бо необма́нно обіця́в єси́ бу́ти до скінчення віку, Хри́сте! Його́ ми, вірні, за утве́рдження надії ма́ючи, ра́дуємося.
О Па́схо вели́ка і найсвяще́нніша, Хри́сте! О, Му́дросте, і Сло́во Бо́же, і Си́ло! Подава́й нам тісніше з Тобо́ю єдна́тися в невечірньому дні Ца́рства Твого́.
Одразу «Святий Господь, Бог наш».
Ексапостиларій:
Пло́ттю засну́вши, як сме́ртний, Ца́рю і Го́споди, тридне́вний воскре́с єси́, Ада́ма воздви́г із тліну і низложи́в смерть: Па́сха нетління, світу спасіння!
Інші стихири на хвалитних, глас перший:
Оспівуємо, Хри́сте,* спасе́нне Твоє́ стражда́ння* і сла́вимо Твоє́ воскресіння.
Ти, що Хрест перетерпів* і смерть обезвла́днив,* і воскре́с із ме́ртвих,* умиротвори́ на́ше життя́, Го́споди,* як Єди́ний Всеси́льний.
Ти, що Ад роззбро́їв* і люди́ну воскреси́в* воскресінням Твоїм, Хри́сте,* сподо́би нас чи́стим се́рцем* оспівувати і сла́вити Тебе́.
Богодосто́йне Твоє́ низхо́дження сла́влячи,* оспівуємо Тебе́, Хри́сте:* народи́вся єси́ від Діви* і нерозлу́чений був від Отця;* постражда́в єси́ як люди́на* і добровільно перетерпів Хрест;* воскре́с єси́ із гро́бу, мов зі світли́ці з ньо́го ви́йшовши,* щоб спасти́ світ.* Го́споди, сла́ва Тобі!
Інші стихири на хвалитних, глас перший, до «Всехвальні мученики»:
Радіймо душею і серцем нині і таємно воскликнімо, піснеспів приносячи прославленому; бо Він умертвив смерть; воскрес, як сказав, на третій день і разом із Собою воскресив усю твар, маючи непереможну владу.
Подібна:
Пасха шанована, світле і урочисте свято! Веселись, вселенна, бо Христос возсіяв — днесь Він, мов овець, вирвав бранців із темних осель аду, і вони виголошують Йому: «Яка велика сила Твоя, Життєдавче, єдиний Многомилостивий!»
Пасха — очищення душ, Пасха — божественна, свята, Пасха — визволення від рабства, Пасха — оновлення всього творіння, велике оновлення. Пасха — радісне свято Господнє, яке Він звершив сьогодні. Тож священно звершімо хороводи і нині обіймімо один одного.
Інші стихири на хвалитних, глас плагальний перший, до «Ведений був за нас»:
Па́сха свяще́нная нам днесь яви́лася, – Па́сха нова́, свята́я, Па́сха таїнстве́нна, Па́сха всечесна́я; Па́сха – Христо́с Ізбави́тель; Па́сха непоро́чная, Па́сха вели́кая, Па́сха вірних, Па́сха, що две́рі ра́йські нам відчиня́є, Па́сха, що освя́чує всіх вірних.
Стих: «Нехай воскресне Бог».
Прийдіте по видінні, жінки́-благовісниці, і Сіо́нові скажіте: «Прийми́ від нас ра́дість благовістя воскресіння Христо́вого!» Красу́йся, лику́й і ра́дуйся, Єрусали́ме, Царя́-Христа́ узрівши, що як жени́х із гро́бу вихо́дить.
Стих: «Як щезає дим, нехай щезнуть».
Пасха — Агнець наш був заколений, божественна Жертва, Пасха свята Божа, Пасха таїнственна, Пасха спасенна, Пасха визволення від пристрастей, Пасха натхненна, Пасха — сяйво, Пасха таємнича, Пасха, через яку смертні сяють у світлі та радіють, Пасха, що струмує джерелом нетління.
На «Слава» і «Нині», глас плагальний перший:
Радості день, тож святом просвітімся, і один з одним обіймімся. Браття, і до тих, хто нас ненавидить скажімо: все задля воскресіння простімо — і так взиваймо: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!»
І так співаємо «Христос воскрес» тричі, а після цього співаємо сідальний, глас третій:
Днесь спасіння світу;* прославмо Воскрéслого із гробу* і Начальника життя Христа Бога;* бо здолавши смерть,* перемогу Він дав нам і велику милість.
І диякон ектенію, а архидиякон промовляє прокімен, глас третій: Скажіть серед народів, що Господь воцарився; Він бо утвердив вселенну, і вона не захитається.
Стих: «Співайте Господеві нову пісню».
Інший прокімен, глас третій: Царство Твоє, Христе, царство всіх віків, і влада Твоя в кожному поколінні й поколінні.
Вірш: «Вірний у всіх словах Своїх і святий у всіх ділах Своїх».
І одразу гучним голосом каже: Бо Ти єси світло світу, і життя, і воскресіння.
І доместик співає «Воскреси, Господи, Боже мій».
І одразу приходять два диякони з кадилами, а за ними два піддиякони з двома свічниками попереду, доки не ввійдуть у вівтар і не стануть посеред солеї; так само і дві мироносиці, увійшовши за двома дияконами, тримаючи трисвічники, а перед ними дві дияконіси, що також тримають два свічники і запалені свічки попереду, і стоять так: одна праворуч Животворящого Гробу, а друга ліворуч; і кадять, доки не завершиться святе Євангеліє; а тоді, увійшовши до Святого Гробу, кадять його і помазують миром.
І після завершення «Воскресни, Господи», один із дияконів завершує, а другий каже: «І щоб сподобитися нам».
Другий із дияконів читає Євангеліє при брамі Святого Гробу.
Другий із дияконів: «З святого Євангелія від Марка» читання (16:1 і далі). «І коли минула субота».
Шукай друге читання.
І після завершення Євангелія протодияконом, доместік каже: «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині», глас другий.
Тропар:
Жонам із миром, що прийшли до Марії, і роздумували, як їм досягти бажаного, явився камінь відвалений, і божественний юнак заспокоював сум’яття їхньої душі: «Воскрес, — каже, — Ісус Господь; тож сповістіть Його проповідникам-учням поспішити до Галілеї і побачите Його воскреслого з мертвих, як Життєдавця і Господа».
І одразу патріарх стає на синтроні, а архидіякон каже: «Уважаймо», і тут же починає читати це гучним голосом: «Святого отця нашого Іоана Золотоустого слово на святу Пасху», (початок якого - «Якщо хто побожний і боголюбивий» тощо).
Потім другий із дияконів перекладає це слово арабською мовою, щоб утішилися ті, що не вміють читати по-грецьки, і настає радість, і веселощі, і втіха всьому народові, малому й великому.
[Далі йде текст цього ж слова, записаний арабськими літерами].
І одразу, коли патріарх завершує слово і другий із дияконів його перекладає, архидіякон каже: «Уважаймо».
Тут же патріарх каже тричі: «Воскресіння день і початок достойний, тож урочистістю просвітімся, і один з одним обіймімся; Браття, і тим, що нас ненавидять скажімо, все задля воскресіння простімо, і так взиваймо: Христос воскрес із мертвих».
Тоді приєднується клір і співає «Христос воскрес» високим голосом, і починається привітання святим поцілунком: спочатку клир, потім народ; і диякон промовляє просительну, і молитву, і відпускають.
Чин Божественної Літургії звершується у Святу Пасху.
Стихира на вхід, глас четвертий плагальний: «Ангел Твій, Господи». І співці піднімаються на амвон, співаючи три антифони.
Перший антифон: «Воскликніте Господеві, вся земле. — Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. — Співайте імені Його. — Скажіть Богові: як страшні діла Твої. — Вся земля нехай поклониться Тобі і співає Тобі. — Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. — І нині...»
Другий антифон: «Боже, змилуйся над нами і благослови нас. — Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо Тобі: Алилуя. — Щоб пізнали на землі путь Твою. — Нехай ісповідують Тебе народи, Боже. — Слава... — Спаси нас... — І нині... — Єдинородний Сину...»
Третій антифон, глас перший плагальний: «Нехай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його. — Христос воскрес із мертвих. — Як щезає дим, хай щезнуть. — Христос воскрес. — Нехай радуються перед лицем Його...»
Стихи на вхід. Диякон: «Премудрість, прості. У церквах благословляйте Бога, Господа від джерел Ізраїля. — Христос воскрес!» Потім «Слава», глас четвертий плагальний. Кондак: «Хоч і у гріб зійшов Ти, Безсмертний».
Замість Трисвятого: «Всі ви, що в Христа хрестилися». І «Христос воскрес із мертвих».
Прокімен, глас четвертий плагальний: «Це день, що його створив Господь, — радіймо». Стих: «Ісповідуйте Господа».
Апостол: Читання з Діянь Апостолів (1:1–8): «Першу книгу я написав...» до «аж до краю землі».
Стих: «Ти, Господи, воскресши, помилуєш». Алилуя, глас четвертий. Другий стих: «Господь з неба зглянувся на землю».
Євангеліє від Йоана (1:1–17): «На початку було Слово...» до «сталося через Ісуса Христа».
Слід знати, що патріарх повинен читати це Євангеліє у своєму синтроні, а архидиякон — на амвоні. І якщо щось промовляє патріарх, те саме промовляє й архидиякон до кінця Євангелія.
Стихира, що співається на перенесення святих дарів: глас перший плагальний: «Пасха свята для нас сьогодні». Стих: «Воскресни, Боже, і хай розбіжаться...». Дивись, бо це написано вище.
Замість херувимської пісні — стихира, глас четвертий плагальний: «Ти воскрес, Христе, з гробу...» Дивись, бо це написано...
Причасний, глас перший плагальний: «Радуйтеся, ангели, веселіться, земнородні, і радісно святкуйте, бо Христос воскрес, владу смерти подолав, нетлінням світ наповнив і мироносицям, як жених із чертога, явився на третій день воскресши. Тому, плескаючи в долоні, виголосімо з радістю у піснях: Пасха Господня, Пасха, Пасха — викуп для вірних, знищення журби, радість світу, нова Пасха, весела Пасха, Пасха Тройці — честь і слава божественна. Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».
Молитва за амвоном на Святу і Велику Неділю Пасхи:
«Світлий і спасенний день засяяв нам сьогодні, браття, — воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. І тому храм Господній прикрашений різними людьми. Ось бо багато з братів, постом возрадувавшись, вийшли Йому назустріч. Усе творіння радіє у Христі, Бозі нашому. Бо Його воскресінням небо очищується, земля прикрашається, море умиротворяється, тирани замовкають, вороги примиряються, гріхи прощаються, Церкви веселяться, і Христос прославляється. І жінки-мироносиці несуть в обіймах снопи Цареві віків — не з оливкових квітів, а з благодаті новопросвічених. Ти ж, Христе, прийми з благодаренням належне славослов’я архієрея нашого, єпископів з ним, і нас, смиренних священиків і дияконів, і всього клиру. І згадай, як благий і людинолюбний, благоговійних і вірних правителів наших, яких на землі керувати удостоїв Єси. Укріпи військо проти ворогів, і народ, що стоїть навколо, збережи в мирі та злагоді. Всіх нас прийми до небесного Царства Твого, бо Ти єси Життя, Світло і Воскресіння, Христе, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
І після цієї молитви стають співці на амвоні, співаючи: «Хоч і у гріб зійшов Ти...». І весь клир входить до Святого Гробу, починаючи від останнього до першого. І відразу відпуст.
Немає коментарів:
Дописати коментар