наукові публікації


профіль в academia.edu

 Наукові статті та монографії 

2014
2013

 2012 
Чин похорону є передовсім молитва Церкви, що не передбачає більшої чи меншої торжественності, залежно від осіб. Інтегральність похорону забезпечує присутність всіх елементів чину. Чування на похороні порівнюється з передпасхальною ніччю і на цій основі доводиться, що похорон щойно вторинно можна уважати останнім виявом вшанування окремого члена церковної спільноти. Однак існують ситуації, що не були враховані літургійним переданням, тому є потреба в літургійній творчості Церкви. До таких ситуацій належать, між іншим, чин похорону дітей, які померли не отримавши хрещення, а також чин похорону людей, які потрапили у важкі обставини: відступництво, єресь, схизма, самогубство тощо.
Літургія Церкви, її молитва, завжди є намаганням поєднати час, впровадити час у вічність. Збираючись на молитву Церква не лише згадує минуле, час, коли Господь інтенсивно діяв у життя конкретних людей, народів і самої церкви, вона намагається актуалізувати ці події для тих, які тут і тепер зібрались задля живого досвіду присутності Ісуса Христа, який сам запевнив своє перебування там де Його вірні збираються в Його ім’я. Під цим оглядом кожне літургійне зібрання є намаганням повернутись до джерел, чи радше до Джерела, яке, згідно із словами Євангелія б’є у тому, хто прийняв Слово Боже.
Молитва Церкви, яка складається із великого різноманіття досвідів зустрічі з Богом, яка несе ісповідування Його величі, благості і любові передусім повинна підлягати критичному переосмисленню саме у контексті повернення до своїх витоків, якщо ми хочемо достойно сприймати її, інтерпретувати та робити її нашим власним досвідом тут і тепер.  
= Obnova liturgickej zbožnosti v Ukrajinskej gréckokatolíckej cirkvi vo svetle návratu k prameňom  // Ad fonts liturgicos III. Liturgické hnutie ako dôsledok návratu k liturgickým prameňom, Prešov 2012, 155-170. укр
 
"Сім разів на день" - буквальне чи символічне число конкретних богослужінь? Якщо "сім разів на день" сприймати буквально, які із сучасних богослужінь добового кола трактувати як нашарування? Чи є виправданим поєднання Першого часу із утренею та усунення чину Ізобразительних із сучасного добового кола щоденних богослужінь? На ці питання намагався дати коротку відповідь.
= Катехизм УГКЦ – свідомий чи несвідомий крок долітургійної реформи // Патріархат №3 (2012), 16-19.


= «І слово стало … текстом» Роздуми про оновлення літургійної традиції УГКЦ // Калофонія 6 (2012), 119-130.

= Час та простір літургійної молитви // Презентація Катехизму УГКЦ. Матеріали всеукраїнської науково-практичної катехитичної конференції, Львів 71-86.

2011
 
Яким є літургійне служіння архиєрея, і що особливого церква хоче передати нам цим служінням? Чи є якісь унікальні особливості архиєрейського служіння богослужб добового кола, які дають нам можливість глибше переживати цю літургійну дійсність? Можливо  занепад архиєрейського служіння часослова спричинив у церквах сходу та заходу занепад богослужінь добового кола, звужуючи свою побожність до євхаристійної монокультури, а його відновлення дасть шанс знову переосмислити це цінне для кожної літургійної традиції благочестя?

 
Однією із найзагадковіших частин воскресної утрені є т.зв. "степенні антифони". Створені, правдоподібно у монастирі св.Теодора Студита, вони поєднують у собі розважання над та заохочення до монашого життя із оспівуванням однієї із осіб Пресвятої Тройці - Святого Духа. Хоча сьогодні їх сприймають як щось самозрозуміле для недільного та святкового богослужіння все ж при більш ґрунтовному дослідженні цього елементу візантійської літургійної традиції постає більше запитань аніж відповідей, щодо відповідності цих елементів їх сучасному місцю, особливо у контексті недільної утрені.
= Степенні антифони уконтексті недільної утрені // Історичне релігієзнавство — 2010. - В.3 — С. 185-192.
 
Історія літургійних реформ східних церков, незважаючи на вже існуючі напрацювання, все ще чекає на своїх дослідників. Багато документів, котрі містять думки окремих єпископів чи локальних синодів щодо оновлення молитов часослову все ще потребують критичного опрацювання, а подекуди відкриття. Те саме стосується і документів, в котрих збережено думки та ідеї щодо стану та вигляду богослужінь добового кола звичайних рядових вірних тої чи іншої церкви. Спробуймо зорієнтуватись у традиції літургійних оновлень у східнослов’янській візантійській літургійній традиції та показати приклади деяких таких оновлень у часи, ближчі до сучасності. Повніша версія ТУТ. 
Візантійська утреня належить до богослужінь із найскладнішою історією формування. У сьогодні ранкове богослужіння як спільнотна літургійна молитва потребує переосмислення і можливого пристосування. Яким чином розвинулись обряди ранкового богослужіння, яким було їх початкове значення, як можна пристосувати ці знання у сьогоднішній традиції Української Греко-Католицької Церкви? Традиції Константинополя, Єрусалиму, монастирів Теодора Студита та Сави Освященного можуть допомогти зрозуміти окремі його частини і використати їх для формування ранкової молитви сьогодення. З коротким змістом монографії можна ознайомитись тут. 
= Studien zur Geschichte des byzantinischen Orthros. Historische Vergewisserung für eine heutige Praxis der Gemeindeliturgie, Hamburg 2010.

2009
Похоронні обряди є важливою частиною літургійного життя кожної християнської спільноти. Хоч богословськи йдеться завжди про ті самі істини, їх вислів у конкретній літургійній традиції є дуже різноманітним. Особливо цікавими у цьому випадку є похоронні обряди дохалкедонських церков, оскільки там більш ніж у візантійській чи латинській традиції збереглися обряди та їх богословське трактування з ранньої церкви. Досліджуючи ці обряди можна по новому відкрити ранньохристиянське бачення загробного життя та молитовний супровід спочилих християн церквою.
= Die Feier der Begrabnisliturgie in den altorientalischen Kirchen // Studia Bobolanum 4 (2009), 133-144.

2007
Reform des Vespers: Розширена та суттєво доповнена праця, котра з'явилась як стаття у Богословії 2005.
= Die Reform des Stundengebets in der griechisch-katholischen Kirche der Ukraine unter besonderer Berücksichtigung der Vesper, Köln 2007.

 

2006


Gebetbuch: Молитвослов є опрацюванням другої частини Служебника лютеранської церкви візантійського обряду, виданого у Києві у 2003 році. Тут містяться чини Вечірні, Утрені, Хрещення, Вінчання та Похорону. Особливість цих формулярів полягає у тому, що тут є намагання поєднати візантійське літургійне насліддя з пасторальними потребами реформаторської церкви. Це, пристосоване до літургійного вжитку та поправлене, видання містить всі необхідні для вивчення та практики літургійні тексти, супроводжені легкою до співу західноукраїнською народною церковною музикою.
Східнохристиянські богослужіння не мають наміру передусім повчати, радше торкнути та просвітити. Вони хочуть відтворити дієве у історії спасіння Слово як досвід, який сам повинен стати частиною історії спасіння.
= Molytvoslov – Gebetbuch. Die Heilige Taufe, Die Krönung, Das Begräbnis, Das Abendlob, Das Morgenlobherausgegeben von Reinhard Thöle und Vasyl Rudeyko,Bogen Verlag, Darmstadt 2006.

2005
Формування богослужбових чинів візантійської традиції має свою бурхливу історію. Змішання катедрального та монашого типів богослужінь вплинули з одного боку на поглиблення значення того чи іншого елемента богослужіння, з іншого притемнили значення певних не менш важливих частин богослужіння. Літургійна традиція все ж є живою і навіть сьогодні богослужбові чини переживають свою історію пристосування до конкретної життєвої ситуації. Якими ж були початки нинішніх обрядів, котрі складають цілість вечірні і як можна їх повернути до життя?
= Окреслення та пояснення окремих частин вечірні // Богослов’я №69/1-4(2005), 43-66.

2004
 див. 2004 Gottesdienstbuch
= Gottesdienstbuch. Der lutherische Gottesdienst in der byzantinisch-slawischen Tradition. Eine deutschsparchige Studienausgabe der Gottesdienstordnung der Ukrainischen Lutherischen Kirche für die Praxis eingerichtet und herausgegeben von Reinhard Thöle und Vasyl Rudeyko // Jahrbuch für Liturgik und Hymnologie 43 (2004).

Gottesdienstbuch: Лютеранське богослужіння у візантійсько-словянській традиції унікальне. Воно повстало у першій половині минулого сторіччя на території сучасної західної Галичини та Волині. У історії християнського богослужіння це єдина реформаторська адаптація східно-православної богослужбової традиції. Ця особлива форма богослужіння дещо занепала у результаті нищення Української Лютеранської Церкви наступаючим під час другої світової війни комунізмом. Але з 1991 року після зміни політичної ситуації її знову моляться у відновленій УЛК. Форма літургії Йоана Золотоустого має особливі, типово реформаторські акценти, зберігаючи при цьому також східнохристиянський характер богослужіння.
У час різноманіття дискусій між східною та західною традиціями і зростаюче зацікавлення у східнохристиянському співі, іконах та формах, це богослужіння може служити збагаченням літургійного життя лютеранської церкви.

= Gottesdienstbuch. Der lutherische Gottesdienst in der byzantinisch-slawischen Tradition. Eine deutschsparchige Studienausgabe der Gottesdienstordnung der Ukrainischen Lutherischen Kirche für die Praxis eingerichtet und herausgegeben von Reinhard Thöle und Vasyl Rudeyko, Bogen Verlag, 2. Auflage, Darmstadt 2006.
Підписатися на: Дописи (Atom)