Ці дописи не претендують на істинність та виключність і не є завершеними статтями. Оскільки писано на мобілі, не тре звертати увагу на помилки правопису. Я їх потім поправлю... коли час буде ;) Дописи можуть вільно поширюватись, але не приватизовуватись і не комерціалізовіватись!!! При використанні матеріалів автора теж бажано вказати або блог!
Сторінки
субота, 26 грудня 2020 р.
Слово про те, як день Різдва Христового стрічати подобає
субота, 5 грудня 2020 р.
Христос - молільник досконалий
До Царя хвали свої зверну і піснеспіви до Хранителя вселенної,
до усяких благатей джерела невичерпного,
Він мою в усьому зцілить неміч й недостатнє кріпкий надолужити єдин,
Він єдиний кріпкий благодарення постійні і невмовкні Отцю возсилати
Він бо Істина, і Мудрість, й Сила самого Отця всього,
а до того, Він у Ньому сущий й досконало з Ним з'єдинений.
Тому неможливо, щоби через забуття, чи то з нестачі мудрості,
чи із немочі якої-будь, як той, який від Нього є відчуженим,
а чи сили необхідної не осягнув, щоб скласти похвали Йому,
або й осягнув, та добровільно без возхвалення лишив Отця свого.
Він єдиний кріпкий похвалу, Йому достойну, досконало сповнити.
Той, Кого Отець всього єдиним із Собою учинив, у Ньому Себе майже перевершивши,
досконало Його має вшанувати так, як Сам від Нього був вшанований.
Це Його Єдинородний, перший і єдиний з сущого всього, внаслідував, у Ньому сущий Слово Бог;
інші ж всі лише тоді благоговійними і благодарними зробитись зможемо
як на Нього перенесемо і покладемо силу благодарення усю достойного
за благодіяння всі нам від Отця даровані, при цьому ісповідуючи,
що благодіянням справжнім є в усьому споминати Ним Причину всесвіту.
І тому, належить визнати, що для хвали і вдяки промислу постійному про все,
який за нас дбає в найвеличнішому, як і в найнікчемнішому й нас сюди привів,
справді досить і достойно того слова, досконалого й живого,
і духовно оживляючого Слова першого Ума.
понеділок, 26 жовтня 2020 р.
Молитва перед престолом,
коли відбувається обхід чи вхід[3].
Слава Тобі, що
відшуковуєш загиблих.
Молитва: Господи Боже, множество
гріхів наших не доглянь.
Схилившись: Ісповідуємо, Господи і
Боже наш, рясне багатство милості Твоєї до нас.
[І продовжує: Нас, грішних і нікчемних,
в багатстві милості Твоєї звершувати святі таїнства Тіла і Крові Христа Твого сподобив
єси. Просимо помочі у Тебе на покріплення душ наших, щоб у любові досконалій та
у вірі істинній священнодіяли ми цей Твій дар.]
Виголос[4]: Тобі, Боже Отче істинний,
і єдинородному Сину Твоєму Ісусу Христу Господу нашому і Духові Твоєму живому,
святому і животворящому, воздаємо славу, честь, благодарення і поклоніння, нині
і повсякчас і на віки віків.
[Знаменує себе знаменням хреста,
і відповідають: Амінь.
І продовжує: Мир з вами.
Відповідають: З тобою і з духом твоїм.
І передають мир один
одному і мовлять: За всіх взагалі…[5]
Диякон мовить: Ісповідуймо, просімо і
молімо[6].
Священник мовить цю молитву: Господи Боже Саваоте, поможи немочі моїй милістю Твоєю і поміччю Твоєї благодаті, і учини мене достойним це приношення перед Тобою принести на спільну поміч для усіх і на славу Тройці Твоєї, Отче, Сине і Святий Душе.
вівторок, 13 жовтня 2020 р.
Господь схиляється для зцілення людини Лк 4, 37-44
дразу після проповіді показує як ця любов реалізується на ділі - любов зціляє. Зціляє передусім прихильністю - Христос прихиляється до тещі Петра і, схилившись, зцілює гарячку. Свого часу Господь схилився, щоб побачити як люди будують вежу, щоб стати рівними Йому. Нині Він, проповідуючи Божу любов і прощення, схиляється, щоб зцілити людину від хвороби, від опанування бісами, від егоїзму і відсутності любові. Цей жест Христа - наука для його послідовників. Не можна проповідувати не зціляючи, неможна голосити благу вість про любов Божу і не ділитися цією любов'ю там, де її потребують.
Звільняючи людей від бісів, Христос забороняє бісам говорити про Нього. В цьому теж великий задум Господній. Небеса голосять славу Божу, діло рук Його звіщає твердь, ангели неустанно оспівують Його велич, біси вірять і тремтять. Залишилась людина, яка постійно ставить під сумнів не те, що Його велич, а навіть саме Його існування. В своїй батьківщині Христос не може робити чудес, через невірство, провід "народу Божого" готовий повірити в силу бісів радше ніж в силу Божу. Люди настільки звикли до опіки Божої над ними, що вважають її частиною природного ходу речей. Тому Господь велить бісам замовкнути, щоб людина врешті задумалась над Тим, Хто за всім цим стоїть і нарешті долучилась до вселенського оспівування Божої величі і могутності.
Третім повчанням цього уривку є універсальність Бога. Євангеліє не належить особливій землі, особливому народові чи особливим людям. Ніхто не може сказати що Христос тут чи десь там. Євангеліє і присутність Христа універсальне. Воно належить тим, які увірують і Христос там, де двоє чи троє збираються в Його ім'я. Христа затримати неможливо. Він мусить і іншим звіщати благу вість про любов Божу, втілену у Ньому, прийнявши яку, отримаємо спасіння і, прищепившись до Якого, плодоноситимемо добрими плодами у житті вічному не колись у невідомій есхатології, а вже тут і тепер.
понеділок, 21 вересня 2020 р.
Мр 7, 5-16: Молитися про дар слуху
неділя, 5 липня 2020 р.
Вівці Духа серед вовків світу Мт 10, 16-22
четвер, 25 червня 2020 р.
Гостинність задля царства Мт 10, 9-15
середа, 24 червня 2020 р.
Милосердя задля входження у Царство Боже Мт 9, 36 – 10, 8
вівторок, 23 червня 2020 р.
Покликання покликаних Словом Мт 4, 18-23
Зусилля для життя у Христі Мт 7, 1-8
неділя, 21 червня 2020 р.
Вино життя та бурдюки традиціоналізму Мт 9, 14-17
субота, 20 червня 2020 р.
Наше діло - гребти Мт 8, 23-27
Знати Христа не лише у молитвах Мт 7, 21-23
вівторок, 16 червня 2020 р.
Явління Христа у житті людини Мт 7, 15-21
понеділок, 15 червня 2020 р.
Шукайте краще царства доброго Отця Мт 6, 31-34; 7, 9-11
неділя, 14 червня 2020 р.
Виходити за межі закону у бік любові Мт 5:42-48
пʼятниця, 12 червня 2020 р.
Богоподібність у самовідреченні Мт 5:33-41
четвер, 11 червня 2020 р.
Реалізація образу Божого Мт 5:27-32
середа, 10 червня 2020 р.
Поглиблювати знання і діяти Мт 5:20-26
вівторок, 9 червня 2020 р.
Блаженні дієві царства ради Мт 4:25-5:13
середа, 3 червня 2020 р.
Символи і символізм візантійської літургії
Протопресвітер Олександр Шмеман
Символи і символізм візантійської літургії: Літургійні символи та їх богословське тлумачення[1]
Якими б знаннями про Візантію не володів освічений західний інтелектуал, він принаймні чув про «багатий символізм» візантійського богослужіння. Справді, поняття «символи» і «символізм» стали практично синонімами візантійської Літургії. Це кліше таке очевидне, що не потребує жодних додаткових роз'яснень. На противагу цьому кліше, я спробую тут показати, що візантійський літургійний символізм ставить нас перед питаннями, важливими не лише для розуміння візантійської літургії, а й усього візантійського релігійного мислення. Ця стаття є лише спробою означити цю проблему так, як я її розумію, і в найзагальніших рисах накреслити можливі шляхи її вирішення.
субота, 28 березня 2020 р.
Притча про митаря і фарисея у текстах четвертого тижня посту
субота, 21 березня 2020 р.
Слово св.Василія Великого на честь сорока мучеників
четвер, 19 березня 2020 р.
МОЛИТВА під час пандемічної інфекції
Люди: Господи помилуй.
Ієрей: Всемогутній предвічний Боже, Ти не хочеш смерти грішника, але бажаєш йому навернення, щоб він жив. Ти послав на спасіння наше єдинородного твого Сина, який нам заповідав: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт 7,7).
Отож, ми до Тебе припадаємо і сокрушенним серцем зі сльозами молимо Тебе: «Не входь у суд із нами, але милостиво відверни твій справедливий гнів від нас і зціли смертоносну хворобу, що у ці часи людський рід несподівано немов мечем посікає. Змилуйся над нами, Господи, змилосердися над нами і спаси людей твоїх, щоб здоровими жили за заповідями Твоїми і прославляли Ім'я твоє святе. Змилуйся і навідай хворих пошестю цією; підніми їх з постелі немочі і дай їм здоров'я душевне і тілесне; а душі тих, що від цієї хвороби у вірі і надії воскресіння вже переставилися, упокой зі святими твоїми, де нема ні болі, ні скорботи, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне».
Молитвами Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії, захистом чесних небесних сил безплотних та ангелів охоронців, милістю єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, якому належить усяка слава, честь і поклоніння з Безначальним Отцем і з Пресвятим та благим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.
Люди: Амінь!
Переклад українською мовою – єром. Матей Гаврилів,чсвв, 2020.03.13
Джерело: Требник, Жовква, 1926, с. 849-851.
вівторок, 3 березня 2020 р.
Проблеми літургійного благочестя «чотирьох чотиридесятниць»
понеділок, 24 лютого 2020 р.
'Арцивурієві' дні Сиропусного Тижня
Після вечірні ж у ці два дні їмо сир і яйця, дотримуючись правила, во святих отця нашого Никифора, патріарха Константинопольського, ісповідника, який мовить: 'Належить постити монахам у середу і п'ятницю сиропусні'. Це правило відкидає яковітське передання та тетрадитську єресь".
Така аргументація, щоправда, є досить дивною, оскільки, по-перше, спів 'Алилуя' на утрені і вечірні є впродовж усього періоду Великого Посту, що жодним чином не заваджає принаймні у середи і п'ятниці, а, згідно із джерелами аж до 17-18-го століття, навіть щодня, звершувати Літургію Передшеосвячених Дарів. Навіть більше, до певного періоду (подекуди до 15-16 століття), не кожен святий мав свій окремий тропар, а відтак, устав приписував у такі дні співати на утрені 'Алилуя' замість 'Бог Господь явився нам' і питання звершення Літургії у такі дні не піддавалось дискусії.
Також і інший припис - їсти сир і яйця після вечірні у середу і п'ятницю - викликає подив з огляду на Никифорів заклик до посту, бо ж їдження сиру і яєць для монашества якраз не є великим виявом посту.
Відтак, справжнього обґрунтування потрібно шукати деінде.
Практика древньої церкви
Якщо заглянути у древні джерела візантійської традиції, то можна побачтии, що давньою літургійною традицією Царгородських церков було звершувати у середу і п'ятницю Сиропусного Тижня Літургію Передшеосвячених Дарів.