Священний Синод
Єпископів Української
Греко-Католицької Церкви
Львів, 20-27 лютого 1994
Слово Блаженнішого Мирослава Івана
Літургійне питання в нашій Церкві
ВСТУП
Важливість літургії в житті
Церкви
1. Св. Іван Золотоустий, пояснюючи вірним, що таке таїнство, каже: «Те, що
бачимо, не є те, в що віримо; що йнакше бачимо, а в що йнакше віримо».[1] Це коротке речення окреслює
важливу правду про Літургію, яка вводить у надприродне, вище ніж те, що бачимо
чи навіть можемо собі уявити. Літургія — це наш великий духовний скарб, бо в
ній Ісус Христос приноситься у жертву Богові
Отцеві у Святому Дусі. У цьому інтимному спілкуванні між Божими Особами особливою Божою благодаттю беремо
участь і ми, бо «ніхто не достойний із зв'язаних тілесними похотями і пристрастями
приходити, або приближатися, або служити тобі, царю слави». Тільки «ради
несказанного й безмірного ... чоловіколюб'я» Господа нашого Ісуса Христа може
людина приносити Богові літургійний культ, тобто прославу Бога, що є ціллю
існування людини і всіх творінь. Тим-то наша земна літургія віддзеркалює
небесну дійсність, наш спів — це образ ангельського співу, наші молитви — це
інтимна мова Пресвятої Трійці, наші святині — це вишній Єрусалим, «місто
великого царя» (Пс 47[48],3). Що йнакше бачимо тілесними очима, а що йнакше
бачимо очима віри.